19.05.2020 ІІ молодша “Б” (Сонечко) (Вихователі Кишка Т.Ю., Білевщук О.В.)

Заняття  Худ. література

Тема: Читання оповідання О. Буцень  “Горобчики”та вивчення вірша ” Горобчик”

Мета:Продовжувати знайомити дітей з прозовими та віршованими художніми творами;  учити емоційно відгукуватися на прозовий художній та віршовані твори; збагачувати словник дітей, учити запам’ятовувати вірш ; розвивати інтонаційну виразність, уяву, фантазію, мислення; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до птахів, інтерес до худ. творів.

Матеріал: ілюстрація або фігурка горобця.

Хід заняття

1 Організаційний момент

Психогімнастика “Приголуб  пташку”

Діти, уявіть ,що ви йдете у парку. Раптом помічаєте , що під деревом сидить маленьке пташеня. Воно випало із гнізда, а літати не вміє. Пташеня змерзло, перелякалася. Візьміть його на руки, приголубте, зігрійте своїм теплом.

2 Основна частина.

До нас сьогодні завітав гість. Хто це? Відгадайте загадку

Маленький хлопчик

Стрибнув на стовпчик ,

По двору пострибав,

Усі зернятка зібрав (горобець)

Розглядаємо ілюстрацію , фігурку горобця

Який горобчик?(маленький, сіреньких, швидкий)

Послухайте історію, яку хоче розповісти горобчик.

                   Горобчик

Маринка вибігла в кімнату весела,  задихана і просто з порога закричала:

– Дивіться! Горобчик!

Люда, що сиділа за столом і малювала, відштовхнула стілець і мерщій побігла до сестри.

-Де?

– Ось, показала Маринка сіреньку пташку, розтуляючи долоні.

-Напевне, з дерева впала й забилась,- сказала мама.

-А вона видужає?

– Не знаю, треба допомогти їй.

– Видужає! Видужає! -закричала дівчинка. Ми будемо добре доглядати її. Того ж дня мама дістала у сусідів стару клітку і посадила в неї горобчика. Маринка і Люда поставили йому блюдечко з водою, накришили хліба, насипали круп.

Першого дня горобчик сидів у куточку зажурений. Він підібрав під себе лапки і нічого не їв. Але наступного дня вже почав потроху їсти. А ще через декілька днів весело стрибав по жердинах.

Надворі була весна. Дерева стояли зелені. Тепло. Світило сонце. Якось підійшла Люда до клітки, що висіла на вікні, дивиться: знову зажурився горобчик, забився у куток. Пролетить повз клітку пташка- він весь стрепенеться, зиркне очком і знову замре.

Напевне, схотілось і йому політати в синьому небі. Жаль стало Люді горобчика. Відчинила вона дверцята клітки і випустила його на волю. Саме тут прибігла до кімнати Марина. Побачила порожню клітку, питає:

-А де ж горобчик?

-Випустила,-відповіла Люда.

-Ех, ти,-накинулась на неї Марина, – а ще хвалилася, що пташок любиш. Не хочеш ти їх доглядати.- от і випустила.

-А от і ні! -заперечила Люда. -Я більше за тебе їх люблю.

Так чи не так?

 Бесіда за змістом оповідання

-Як ви гадаєте, хто з дівчаток більше любить пташок?

-Що трапилось з горобчиком?

Як вирішили діти допомогти пташці?

-Як почувався горобчик?

-Горобчику подобалося жити в клітці? -Чому він знову зажурився?

-що зробила Люда? Чи сподобалося  це Марині?

-Як би ви вчинили з горобчиком? Чому?

Запропонуйте дітям вивчити віршик-потішку.

              Горобчик

-Гей, горобчику, спочинь-

Зранку просиш:Цвінь-цвірінь!

-Хочеш їсти? То в долоньки

Крихточок настрою троньки.

І цвірінька вдячно він:

-От спасибі!-Цвінь-цвірінь.

3 Підсумок

Чи сподобалося вам заняття? Як необхідно ставитися до пташок? Чому?

Кишка Т.Ю.