31.03.2020 Логопедична “А” група (Ромашка) (Вихователі Лось Н.І., Чмир О.В.)
1 заняття Логопедичне – дивитись за розкладом логопеда. 2 заняття з народознавства “Україна моя”; 3 заняття з фізичної культури /дивитись рекомендації інструктора з фізкультури/
Тема «Що ми знаємо про Україну».
Мета: закріпити знання дітей про Україну. Формування належності до українського народу, понять «громадянство», «національність». Збагачувати знання дітей про існування різних країн, національностей, мов; учити помічати і характеризувати особливості людей з різних країн. Розвивати доказове мислення, мовлення, увагу. Збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до Батьківщини, культуру пізнавальної діяльності, спостережливість, розсудливість.
Матеріал:
- фотографії українців в національному вбранні;
- краєвиди України та інших країн;
- слайди людей інших рас та національностей в національних костюмах;
- гімн (запис);
- ложка;
- лялька з сусідньої країни;
- вірші;
- солоне тісто;
- стеки;
- дошки.
Хід заняття
Прихід гості з сусідньої країни угорщини ляльки Моріки в угорському костюмі.
Лялька. Я – Моріка з Угорщини. Ви знаєте, де знаходиться моя країна? Я чула, що ви всезнайки, тому прийшла до вас у гості, щоб навчитися тому, що ви можете мені розказати і показати.
Як називається ваша країна?
Як називається столиця?
В якому місті ви живете?
Яка ваша країна?
Який у вас національний одяг?
Вихователь. Наша гостя хоче довідатися у вас дуже багато. Тому я пропоную залишитися їй з нами і про все дізнатися (на слайді дідусь і хлопчик в національних костюмах). Як ви думаєте, з якої країні ці люди? А чи хочете довідатися, про що говорять дідусь і хлопчик?
Вихователь читає вірш «Хто ти є?»
Подорожній стрінув хлопчика малого,
Та й прикликав він його, й сказав до нього:
– Хлопчику, скажи мені, що ти за людина?
– Українець, пане мій! – мовила дитина.
– А хто ж тобі це сказав? – став той знов питати.
– Сам я знаю, пане мій, бо навчивсь читати,
Перш читав я, хто ми є.
– Та хто ж? – той питає,
– Українці, пане мій! – Лесь відповідає.
– Українці? – А чому? Я хотів би знати!
– Як хочете, пане знать, мушу вам сказати:
– Уродився українцем, син я України,
Українською говорю і молюсь щоднини.
Українською в забаві з дітьми розмовляю,
Українців тата, брата, сестру й маму маю.
Ось чому я українець! – Лесь відповідає.
– Українець з крові й кості, це з нас кожен знає.
Я сказав би ще вам більше, але, вибачайте,
Я тепер біжу в садочок, з Богом! – Прощавайте!
(Богдан Федчук)
Вихователь. Чому хлопчик сказав, що він українець? Кого називають українцями? А серед вас є українці? – відповіді дітей.
Згадайте, як хлопчик казав у вірші: українець – це той хто народився і живе в Україні. А де народилися і живете ви? (Відповіді)
Зверніть увагу: українцем буде і той, хто має батьків українців. Не перестає бути українцем і той, хто переїжджає жити в іншу країну, але розмовляє українською і не забуває про свою Батьківщину.
Дидактича гра «Впізнай українські краєвиди»
(слайди: гори, море, степи, луг, ліс, річка, озеро)
Вихователь. Якщо ви українці, то маєте знати, яка наша Батьківщина. (Відповіді) Молодці, ви справжні краєзнавці, так швидко і без помилок впізнали Україну. Тепер поміркуємо, який вигляд мають українці? (фото людей різних рас та національностей)
Чим ці люди відрізняються, а чим схожі? Який у них колір шкіри, розмір очей, одяг?
А який вигляд маєте ви? Опишіть українця. (світла шкіра, живуть в Європі,не з розкосими очима, високого або середнього зросту, більшість українців мають пряме волосся).
Дидактична гра «Утвори слово»
Червоні щоки – червонощокий;
Довгі вуса – довговусий;
Чорні брови – чорнобровий;
Сірі очі – сіроокий.
Вихователь. Так, ви відповіли правильно про тих, чиї бабусі та дідусі були українцями, але запам’ятайте, громадянами нашої країни можуть бути люди будь-якої національності, якщо вони багато років живуть в Україні, працюють тут, вчаться, знають українську мову, шанують нашу історію і звичаї. Наша країна – багатонаціональна держава. Навіть у нашій групі є угорці, росіяни. Але ми всі дружньо живемо на цій землі.
Дидактична гра «Додай слово»
Наша рідна Батьківщина,
Мальовнича Україна,
В ній – ліси, степи і гори,
Ще й Азовське й Чорне море,
Українці – люди добрі,
Ще й відважні і хоробрі,
Вславили на всі віки,
Батьківщину козаки.
Наші діточки кмітливі,
Працьовиті й неліниві,
Україну поважай,
І люби свій рідний край.
Фізкультхвилинка
На занятті всі стомились,
Адже добре потрудились.
Тож давайте для розрядки
Зробим кілька вправ зарядки.
Раз! – підняли руки вгору;
Два! – нагнулися додолу;
Три! – повернулись вправо, вліво;
На «чотири» – раз присіли.
Похитали головою,
Ще й притупнули ногою.
Пальчиками повертіли
І за столи тихенько сіли.
(Діти показують дії рухами).
Вихователь. Наша гостя слухає, запам’ятовує. А зараз послухає ще й вірші про Україну.
Під віконцем – калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою – криниця,
В чистім полі – пшениця,
Серед лугу – лелека,
І діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск.
Все це є Україна –
Наша Батьківщина.
Вихователь. Наша гостя хоче запитати про символи України.
Відповіді – кожна держава відрізняється символами – це прапор, герб,та національна пісня – гімн.
Картинка прапора – Які кольори? А що означають? (відповіді).
Вірш
Синьо-жовтий прапор маємо,
Синє небо, жовте жито,
Прапор свій оберігаємо,
Він святиня – знають діти.
А що означає малий герб – тризуб?
Відповіді – написано ВОЛЯ. Український народ завжди прагнув бути самостійним, незалежним, вільним.
Вірш
Наш Герб – тризуб,
Це воля, слава, сила,
Наш Герб – тризуб,
Неволя нас косила,
Тами зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несем,
Ми людям!
Вихователь. А як називається національна пісня України? – Гімн.
Вірш
Слова палкі, мелодія врочиста,
Державний гімн ми знаємо усі,
Для кожного села, містечка, міста,
Це клич один з мільйона голосів.
Вихователь. А де виконується Гімн? – на спортивних змаганнях, урочистих подіях, в парламенті.
А як треба слухати гімн? – стоячи.
(звучить гімн, діти співають)
Вихователь. Погляньте на нашу гостю – вона прийшла в національному одязі. А який одяг в українців? Що одягають дівчата? – вишиванка, спідниця, віночок, фартушок (відповіді дітей)
А хлопці? – вишиванка, шаровари, пояс, чоботи.
Відеоряд «Український національний одяг»
Вихователь. Усі люди на землі розмовляють різними мовами. Якою мовою говорять українці? (відповіді)
Дидактична гра
А може ви знаєте, якою мовою розмовляють в Китаї? Англії? Іспанії? Туреччині? Угорщині? (відповіді дітей)
Вихователь. Ви молодці, справжні всезнайки. Зараз перевіримо, чи добре ви знаєте свою мову.
Дидактична гра «Яке слово зайве?»
Я називаю кілька слів, а ви скажете, яке слово зайве, тобто не українське.
Чоловік, дівчинка, boy;
Рослина, цветок,кущ;
Стіл, зонтик, книжка;
Жінка, хлопчик, man;
Тарілка, кув шин, глечик;
Куртка, чоботи, пуговица;
Спідниця,пуговица, шарф.
Вихователь. У кожного народу є улюблені національні страви. Зараз ми перевіримо, чи ви справжні всезнайки. Гра називається «Ложку передай, страву називай». Примовляючи «Українські ми малята будем страви називати» ми передаємо ложку. У кого на закінченні фрази опиниться ложка, той і називає українську страву (борщ, сало, вареники, галушки, деруни, голубці, пампушки, калачі). Справді, українці дуже гостинні, хазяйновиті, працьовиті. А ви такі? А чи можна за ім’ям дізнатися, українці ви, чи ні?
Так, українські імена відрізняються від імен людей інших країн світу. Наприклад, в Америці хлопчика називають Джон, а у нас Іванко. А ви знаєте,якими іменами називають дітей в Україні? (відповіді дітей).
Вихователь. А зараз пограємо в гру «Назви ім’я». Я буду кидати м’яч і казати іншомовні імена, а ви назвете українською мовою відповідно.
Жан – Іван
Майкл – Михайло
Алекс – Олексій
Ніколя – Микола
Ханна – Ганна
Хелен – Оленка
Кетрін – Катерина
Вихователь. Ви чудово розумієте і всім можете пояснити, що ви – українці. Я пропоную назвати риси характери наших співвітчизників. Отже, ми українці такі: (працьовиті, веселі, добрі, співучі, гостинні, щедрі)
Діти, сьогодні ви були справжніми всезнайками,а я, як справжня українка, хочу пригостити вас смачненьким.
Після невеликої перерви ми з солоного тіста зробимо пиріжків, вареників, пампушок, щоб гостя могла повезти їх з собою як привіт з нашої країни.
Вихователь Лось Н.І.