27.05.2020 Старша “А” (Живчик) (Вихователі Мойсієнко В.О., Ступак О.В.)

by dn13adm · 27 Травня, 2020

Тема: «На гостини до тітоньки Сови».

Мета: формувати уявлення дітей про умовні мірки і способи вимірювання; дати уявлення про відрізок; учити визначати розміщення предметів за двома координатами — назвою рядка і стовпця; ознайомити з українськими грошовими одиницями; вправляти у складанні та розв’язуванні задач, змістом яких є придбання та продаж товарів, з використанням паперових моделей українських грошей; учити працювати у парі; виховувати уважність.

Попередня робота: сюжетно-рольова гра «Супермаркет»; бесіда про гроші у різних країнах; дидактична гра «Дорога до супермаркету», сюжетно-рольова гра «Супермаркет».

Матеріал: іграшковий кошик з продуктами; іграшка сова; розрізана картка із зображенням сови; набори цифр (для дитини); паперові зображення копійок різного номіналу; паперові моделі українських грошей (для дитини); лінійки (10 см), кольорові смужки, олівці, ножиці (для дитини).

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

Дорослий показує кошик з продуктами із супермаркету.

— Хтось сьогодні вранці залишив нам під дверима групи ось це! Що це? Так,

це кошик з магазину, але хто його залишив перед нашими дверима? Тут є лише частинки фотографій.

ІІ. Мотивація

— Складімо всі частинки фотографій і з’ясуймо, хто забув свій кошик.

Дорослий роздає кожній парі дітей розрізану картку із зображенням сови.

— Так це наша знайома тітонька Сова!

ІІІ. Основна частина

— Пропоную вам зателефонувати тітонці Сові та дізнатися, де вона

знаходиться зараз.

Дорослий дістає іграшковий мобільний телефон або його зображення.

— Спочатку потренуймося набирати номер, щоб не помилитися.

 Дидактична гра «Подзвони другу»

— Уважно погляньте та викладіть зі своїм сусідом той номер, що побачите.

Дорослий демонструє картку з номером телефону зайчика, а діти мають зі

своїх наборів цифр викласти цей номер на столі.

— Ми вже навчилися телефонувати, наберімо номер тітоньки Сови.

Дорослий бере справжній телефон і вдає, що набирає номер тітоньки Сови.

— Алло, доброго дня! Це тітонька Сова? Вам телефонує …… Це ви загубили кошик з продуктами? Ви можете його забрати?

Добре, ми самі привеземо вам його у супермаркет! Тітонька Сова просить

нас приїхати до супермаркету. Рушаймо! Допоможе нам чарівна лінійка.

 Дидактична гра «Дорога до супермаркету»

Дорослий роздає дитині прості олівці, кольорові смужки (червоного, зеленого, жовтого кольору), ножиці та лінійку, а також аркуш, на якому

у верхньому правому куточку намальований супермаркет, а у нижньому лівому куточку — садочок.

— Нам слід викласти дорогу до супермаркету. Для цього нам потрібні кольо-

рові смужки, лінійка, олівець та ножиці. Що ви бачите на лінійці? На скільки

частин поділена лінійка великими рисочками? Одну частину можна назвати

умовною міркою. Скільки таких умовних мір на лінійці? Таку умовну мірку

люди називають сантиметром. Скільки сантиметрів на вашій лінійці? Візьміть лінійки, папір та олівець. Спробуйте провести під лінійку доріжку до супермаркету. А тепер на цю лінію нам потрібно приклеїти кольорову чарівну доріжку, що доведе нас до супермаркету. У нас є смужка червоного кольору. Поставте на ній точку під цифрою 0. Відступіть трішки і поставте другу точку під цифрою 3, проведіть лінію з допомогою лінійки зверху вниз. Візьміть ножиці та відріжте так, як я показую.

Дорослий допомагає дітям відрізати частину смужки в тому місці, де діти

провели лінію.

— Тепер приклейте її на свою лінію. Але це не вся доріжка, а лише її ча-

стинка. Зробімо ще одну частинку. Візьміть зелену смужку, поставте на по-

чатку доріжки точку під цифрою 0. Відступіть трішки і поставте другу точку

під цифрою 4, проведіть лінію за допомогою лінійки зверху вниз. Візьміть ножиці та відріжте так, як я показую.

Дорослий допомагає дітям відрізати частину смужки в тому місці, де вони

провели лінію.

— Тепер приклейте її на свою доріжку. Так само вчиніть і з жовтою смужкою.

-Зі скількох частин складається наша доріжка? Ми дісталися супермаркету.

Дорослий підводить дітей до облаштованого куточка «Супермаркет».

— Поки тітонька Сова поспішає до нас, дізнаймося, що є у супермаркеті. На-

віщо він потрібен? Хто працює у супермаркеті? Що можна купити у ньому? Що потрібно для того щоб купити продукти? (Гроші) У кожній країні свої гроші —паперові купюри і металеві монетки.

Дорослий демонструє зображення грошей різних країн світу.

— Ось українські гроші — гривні: купюри — 1, 2, 5, 10 гривень, монети —

1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок.

 Дидактична вправа «Гроші»

Дорослий просить дітей викласти перед собою гроші: від найменшої грошової одиниці — до найбільшої, спочатку — монетки-копійки, а потім — паперові гроші.

— Дімо, підійди до мене, будь ласка, візьми 50 копійок, а ти, Оленко, — 5 гривень. Іванку, візьми 10 гривень. Іро, візьми 25 копійок. У вас є гроші, ви можете зробити покупки. У Оленки є 5 гривень, вона хоче купити два пиріжки.

Пиріжок коштує 2 гривні. Чи вистачить Оленці грошей? Викладіть перед собою стільки лічильних паличок, скільки у Оленки грошей. Добре. Скільки коштує пиріжок? Приберіть 2 палички. Скільки залишилося? Олена хоче купити 2 пиріжки, тому приберіть ще 2 палички. Скільки залишилося? Отже, Олені вистачить 5 гривень, щоб купити 2 пиріжки, кожен з яких коштує 2 гривні.

Спробуйте скласти задачу самостійно.

 Дидактична гра «Зроби покупку»

Дорослий викладає малюнки товарів (або іграшкові предмети) і при-

кріплює цінник біля нього, видає дитині гроші різного номіналу. Дитина

має підійти і вибрати на свою суму товар. Дорослий дає дитині

різну суму грошей.

Підсумок

— Вам сподобалася наша подорож до супермаркету? Які гроші є в нашій

країні? Як вони називаються? Тітонька Сова пригощає нас цукерками, дякує за допомогу!

Заняття 2. Ознайомлення з природою.

Тема: « Природні ландшафти України».

Мета: продовжувати формувати поняття «ліс», «дерева», «кущі»; закріплювати знання про види лісу; збагачувати знання про рослини лісу, про його значення для людей та живих істот; дати знання про те, що ліс — це унікальна екосистема, сукупність рослин і тварин, які не можуть існувати одне від одного; розвивати діалогічне мовлення, світогляд, інтерес до природи; виховувати інтерес до спілкування, любов до лісу, екологічну культуру, шанобливе ставлення до рослин.

Попередня робота: ознайомлення з рослинним та тваринним світом лісу на заняттях та у повсякденні; розглядання ілюстративних матеріалів; читання художніх творів з теми.

Матеріал: сюжетні картини із зображенням лісу; аудіозапис звуків лісу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

дорослий пропонує дітям привітатися не тільки одне з одним, а й з при-

родою.

 Психологічний етюд «Привітання з природою»

Доброго ранку, сонечко ясне!

Доброго ранку, земле прекрасна!

Доброго ранку, дерева багряні!

Доброго ранку, квіти духмяні!

Доброго ранку, птахи галасливі!

Доброго ранку, люди щасливі!

ІІ. Основна частина

дорослий запрошує дітей до подорожі у весняний ліс.

В подорож цікаву ми вирушаємо,

Багато цікавого у лісі відшукаємо.

Тож вирушати до лісу вже час,

Зелена краса чекає на нас.

— Ми у лісі. Послухайте звуки лісу.

Дорослий вмикає аудіозапис звуків лісу.

— Що ви чуєте? Що таке ліс? (Ліс — це місце, де ростуть дерева, трави,

кущі, живуть різні тварини, птахи, комахи.) Так, ліс, перш за все, — це де-

рева. Які дерева ви знаєте? Які рослини, окрім дерев, ростуть у лісі? Які тва-

рини живуть у лісі? Назвіть комах, птахів.

— Ліс — це унікальна екосистема. Ліс, як ви сказали, — це багато дерев,

рослин, тварин, комах, птахів. Ліс схожий на великий будинок, що має кілька

поверхів і підвал — це товща ґрунту, населена тими, хто пристосований до

життя у землі. Погляньте на ілюстрацію лісу, спробуйте уявити, кого і що ми

можемо побачити в лісі, що почути.

— У кожного мешканця в цьому лісовому домі є своя робота і своє місце.

У гусені — місце на листку. Вона поїдає листки. На землі теж саме робить

мишка. З’їла одну травинку, другу, знайшла колосок і потягла його в нору.

А в стовбурі дерева, під корою — личинка жука-вусача прогризає собі хід. І здається, що ці малі істоти незабаром з’їдять увесь ліс. Тільки цього ніколи не станеться. Ось пробігла по гілці синичка і з’їла гусінь. Ковзнула ласка у мишачу нору — і немає миші. А за синицями, ласками інші мисливці стежать значно більше. Синиць ловлять яструби, ласку вночі може сова підхопити. Отже, усі лісові мешканці взаємопов’язані. Яструбам не прожити без синиць, синицям —без гусені, гусені — без листя, усім разом — без лісу.

У природі рівновага, всім приділена увага:

Заєць має довгі ноги, від лисиці утіка.

Лось має копита, роги, захиститись від вовка,

Черепаха не втікає, бо надійний панцир має,

В їжака колюча шуба, їжачка і вовк не скуба.

— Добре гуляти лісом. Чисте повітря, краса дерев. Якщо в лісі ростуть лише

дуби, то це діброва, якщо берези — це березняк, лише сосни — сосновий бір,

а ліс, у якому ростуть лише ялини, — це ялинник.

Який ліс називають мішаним? Там ростуть різні дерева. Якщо в лісі ростуть

сосни та ялини — хвойні дерева, то він який? (Хвойний) Якщо у лісі ростуть різноманітні дерева, окрім хвойних, то цей ліс називаємо листяним. Ми знаємо, що в лісі багато дерев, кущів, трав’янистих рослин, грибів. А хто живиться тим, що росте в лісі? Окрім різноманітних рослин, у лісі можна зустріти звірів — вони не живуть поряд з людьми і не потребують, щоб їх годували і доглядали, їх називають дикими. Це ви вже знаєте. Як не дивно, дерева також можуть бути дикими.

Дорослий читає оповідання К. Ушинського «Історія однієї яблуньки».

ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ЯБЛУНЬКИ
Росла у лісі дика яблунька; восени впало з неї кисле яблуко. Пташки подзьобали яблуко, поклювали і зернятка. Одне тільки зернятко сховалося.
Зиму пролежало зернятко під снігом, а навесні, кили сонце пригріло землю, стала зернинка проростати: пустила вниз корінець, а вгору вигнала два зелені листочки.
З – поміж листочків вибігло стебельце з брунькою, а із бруньки, вгорі, вийшли листочки.

Брунька за брунькою, листочок за листочком, гілочка за гілочкою – і років за п’ять гарненька яблунька стояла на тому місці, де впало колись зернятко.
Прийшов у ліс садівник із заступом, побачив яблуньку й каже: – Ось гарне деревце, мені воно стане у пригоді. Затремтіла яблунька, коли садівник став її викопувати, і думає: – Пропала я зовсім! Але садівник викопав яблуньку обережно, корінців не пошкодив, переніс її у садок і посадив у добру землю. Залишилася яблунька у садку. «Мабуть, я не звичне дерево, – думає вона, – коли мене з лісу у садок перенесли»… На другий рік прийшов садівник з кривим ножем і став яблуньку різати. Затремтіла яблунька й думає : «Ну, тепер вже я зовсім загинула!»
Зрізав садівник всю зелену верхівку деревця, залишив один пеньок, у розколину вставив садівник молодий паросток від садової яблуні; змастив рану замазкою і пішов геть.

П’є гілочка соки міцної яблуньки і зростає швиденько :брунька за брунькою, листочок за листочком, гілочка за гілочкою – і років за три зацвіла рожевими квітами .

Облетіли біло – рожеві пелюстки, і на їх місці з’явилася зав’язь, а до осені поспіли яблука та не кислі, а солодкі і смачні. (К. Ушинський)

-Бачите, як довго, як не просто виростити дерево.

— Ліси — це зелена окраса України, її необхідно відповідно оберігати. Роз-

гляньмо ситуації, у яких діти, гуляючи лісом, могли йому зашкодити.

 Ігрові екологічні задачі

Ситуація 1. Розпалювання вогнища

— Тут уже розпалювали вогнище. Розпалімо і своє, — запропонував Андрій.

— Навіщо тут? Ходімо під дерево, там затишніше! — заперечили дівчатка.

Хлопчики пішли туди, куди вони показали, викопали яму, землю відки-

нули подалі, щоб не заважала.

— Чи порушили діти правила поведінки у лісі? Які саме?

— Вогнища без нагальної потреби не розводять, але, якщо без вогнища не

обійтися, використовують старе згарище, щоб не робити нове випалене на землі місце. Якщо згарище відсутнє, готують для нього місце: намагаються охайно вибрати й зберегти дернину, щоб після відпочинку вкласти її назад. Місце для вогнища не повинно бути поруч із сухими деревами. Вогнище завжди ретельно гасять.

Ситуація 2. «Живі іграшки»

1) Марійка та Андрій йшли лісовою стежкою і раптом побачили на землі

пташеня, яке не вміло літати. Вони пошукали навколо гніздо, з якого воно випало, але не знайшли і вирішили взяти його із собою.

2) Мишко та Василько були в лісі. Зненацька просто перед ними з’явилася

білка. Один із хлопчиків спритно накрив її шапкою.

«Тепер моя будеш!» — із задоволенням сказав він.

— Чи правильно вони вчинили?

— А як би вчинили ви?

— Диких тварин, їхніх дитинчат і пташенят не можна виносити з природ-

ного середовища. Житла людей для них чужі. До того ж, пташенят дуже важко вигодувати в домашніх умовах. Тварини, які зростають у неволі, виявляються не пристосованими до вільного життя.

ІІІ. Підсумок

— Сподіваюся, що ви правильно поводитиметеся в лісі, в парку чи у сквері.