10.04.2020 Старша “Б” (Віночок) (Вихователі Башмачнікова О.О., Бородіна Н.В.)

1 Заняття. Народознавство.

Тема. В гості до народної іграшки.

Програмовий зміст: продовжувати ознайомлювати дітей з народними іграшками, вчити дітей слухати розповідь вихователя, донести до свідомості дітей різницю між народною іграшкою і сучасною, визначаючи основні ознаки притаманні іграшці;ввести до словника слова: свищик, візерунок; удосконалювати зорові, слухові, дотикові відчуття; розвивати уявлення, мислення, мовлення, креативність; виховувати інтерес до народної іграшки, естетичний смак.

Матеріал: сучасні іграшки, народні іграшки( сопілка, свищик, писанка, дерев’яний котик, барабанчики, коники).

Хід заняття

– Діти, сьогодні ми з вами поїдемо в гості до бабусі. Сідаємо у віз і наші коники повезуть нас.(Двоє дітей одягають маски коників, решта тримаються один за одного і їдуть). Бабуся зустрічає дітей і показує, які іграшки вона їм принесла.

– Дітки, ось ми вже і приїхали до бабусі. Давайте з нею привітаємось. Подивіться, які гарні, яскраві, різнокольорові іграшки привезла бабуся для нас. Ось вони, давайте їх розглянемо(вихователь викладає на стелаж спочатку сучасні іграшки):

– А де беруться іграшки?

– Так, їх виготовляють на фабриці, купують у магазинах.

– З чого зроблені іграшки? ( з пластмаси, резини, гуми, тканини)

– Скільки цих іграшок за день роблять на фабриці? ( багато)

– А скажіть, будь ласка, чи знаєте ви якими іграшками гралися ваші дідусі й бабусі?

– Я зараз вам розповім: «Колись, дуже давно, коли ще не було фабрик, магазинів, де виготовляють дитячі іграшки, їх робили самі батьки. Ті іграшки були зовсім не схожі на сучасні. Ось вони, подивіться уважно на них( діти разом з вихователями розглядають народні іграшки ).

– З чого зроблені ці іграшки?

– Правильно, ці іграшки виготовлені з глини, дерева, ниток, соломи.

– Це глиняні коники, баранці, півники. Майстри розмальовують іграшки фарбами.

– А що малюють на них?

– Так, крапки, хвилясті лінії, мазки, квіти.

– От подивіться на цього баранчика. Кружечки по його боках здаються нам густою кучерявою вовною. Розкішні рослинні узори вкривають фігурки тварин і птахів.

– А які кольори використовують Косівські майстри?

– Так, зелений, жовтий, коричневий.

– Крім глиняних іграшок, народні умільці виготовляють для дітей і дерев’яні іграшки. Це – сопілочка, свищик, писанка, змійка, а також фігурки людей, пташок, звірят. Всі вони також яскраво розмальовані. Кожен майстер вкладає в іграшку свою душу, свій настрій. Тому вони такі гарні, веселі, яскраві, зроблені з любов’ю. Одну іграшку майстер робить довго, не кожен може зробити таку іграшку, її можна зразу впізнати серед інших.( Підсумок про основні ознаки притаманні сучасній і народній іграшці).

– Ось у мене на столі багато різних речей. Подивіться і подумайте, які іграшки з них можна зробити?( діти співставляють матеріал і іграшку)

– З дерев’яної полички – сопілку;

– З глини – коника, баранця, свищик;

– З паперу – пташку;

– Ми сьогодні в гостях у бабусі. Їй дуже сподобалось, як ви розповідали про іграшки.

– Діти, а вам подобаються народні іграшки. А хто знає вірші про них?

  1. Півник, півник-свистунець,

В тебе гарний гребінець:

Хвостик розфарбований –

Ось ти розмальований

  1. Справжнє диво ліплять з глини,

Руки тітки Василини,

Це і глеки, і тарелі,

Ще й баранчики веселі,

І коники-плугарі,

Гарні свищики малі

  1. Ляльку-мотанку матуся,

Зробила для нас,

Я цього також навчуся

І зроблю для вас

  1. Гуцулик взяв до рук сопілку,

І заграв нам пісню дзвінко

В небі пісенька летить,

Мов струночок дзюркотить.

-А гратися ви любите? Давайте пограємось у народну гру «Хто швидше зіграє…»( діти ідуть по колу, співають пісеньку.

Ми по колу всі ідем,

Дружно пісеньку ведем,

Як сопілка ( 2 раз – свищик) нам заграє,

Ми в таночку покружляєм.

В середині кола пританцьовують двоє дітей, між ними на стільчику лежить музичний інструмент( сопілка, свищик). По закінченні пісні, цей інструмент піднімає, хто спритніший і грає, всі інші діти пританцьовують).

 

2 Заняття. Ліплення.

Тема. Пташки рідного краю.

Мета: поглиблювати знання дітей про перелітних птахів, про характерні особливості

птахів; формувати вміння порівнювати їх між собою; вправляти в розрізненні співу

пташок; учити ліпити птаха, передавати форму і відносну величину тулуба та голови, відмінність у величині птахів різних порід, правильне положення голови, крил,хвоста; закріплювати навички роботи з пластиліно(скочування, розкочування,розплющування, відривання, поєднання); розвивати допитливість, спостережливість та увагу, сприяти розвитку образного мислення і творчої уяви вихованців; закріплю-вати знання кольорів, навички користування обладнанням для ліплення; розвивати дрібну моторику, логічне мислення, мовлення, пам’ять, творчу ініціативу; виховувати турботливе ставлення до пташок, пізнавальну цікавість до світу птахів.

Попередня робота: бесіди про пташок; спостереження за пташками; дидактичні ігри

на закріплення знань про пташок; читання художніх творів.

Матеріал: картки із зображенням птахів; аудіозапис зі співом  птахів; пластилін; стеки; дощечки для ліплення; серветки.

Хід заняття

З’являється фігурка ластівки.

-Хто завітав до нас на гостину? Так, це ластівка. Привітаймося з нею.

-Доброго ранку, ластівко!

Дидактична гра «Чия пісенька?»

Вихователь роздає дітям картки із зображенням птахів, пропонує послухати і відгадати, яка пташка співає. Діти слухають аудіозапис зі співом  птахів і показують картку із зображенням тієї пташки, яка співає.

— Завдяки чому пташки вміють так спритно і швидко літати? (Завдяки

крильцям) Що ще є у пташки?

Діти називають частини тіла: голівка, очі, ніжки, тулуб, дзьоб.

Вихователь загадує дітям загадки про птахів та у міру відгадування виставляє картинки з їх зображеннями.

Над полями та гаями високо літаю,

Заповзятими піснями людей звеселяю. (Жайворонок)

– Жайворонок — співоча пташка. Наприкінці квітня мама-жайворонок

сідає на гніздо, висиджує пташенят, а татусь співає пісні над полями. Гніздо -ямку, устелену соломою і травичкою, — мостять на землі.

В калині ховається витьохкує, заливається,

Не шпак, не горобець, а співучий… (соловейко).

-Соловейко — дуже полохлива пташка. Живиться він тільки комахами, тому взимку його не побачиш, адже він зимує в теплих краях. Повертаючись на рідну землю навесні, соловейко шукає своє старе житло і починає співати. Дещо згодом солов’ї мостять гнізду, що розміщують біля землі, в кущах бузку, смородини, у квітниках. Коли з’являться пташенята, — тато-соловей співає пісні для мами.

Першим він приніс весну, розбудив усіх від сну.

Він співає під вікном, люди звуть його… (шпаком).

-Шпак — наш постійний сусід, який звик до захисту з боку людини. Що майструє людина для цих птахів? (Шпаківні-будинки) Обравши шпаківню, птахи наводять там чистоту і порядок — викидають сміття, старі пір’їни. Шпаки — великі друзі людини. Живлячись комахами, вони знищують значну кількість шкідників лісу, полів, степів.

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч комашок з’їдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він на зимує. (Ластівка)

– Так це ластівка. Яка вона? (Маленька, жвава, швидка) Що вона їсть?

(Комашок) Ластівкам із малесеньких шматочках вологої глини вдається змостити гніздо під самісіньким дахом будинків. Будують гніздо ластівки вдвох, тато і мама, для своїх майбутніх діточок, у травні, коли повертаються з вирію. Ластів’ята ж з’являються у гніздечку влітку. Ластівки — дбайливі батьки, вони цілий день носять у дзьобі комах своїм малюкам.

Хто гнізда свого не має, яйця іншим підкладає,

Та й у лісі в холодку все кує: «Ку-ку! Ку-ку!». (Зозуля)

– Зозуля має темно-сіре оперення, грудка сіро-біла з темними поперечними

смугами по білому череву.

Звила гніздо на хаті птиця:

Тендітна шия, довгі ноги,

І дзьоб такий, що стережіться.

Увага, жабки, всім — тривога! (Лелека)

– Так, це лелека. Зимують вони в Африці. Важкий шлях їм доводиться долати, хоча й летять лелеки дуже швидко. Першим із вирію повертається тато-лелека, обирає місце, мостить гніздо. Потім прилітає мама-лелека, відкладає яйця, із них вилуплюються лелеченята. Пташина сім’я може оселитися в тому самому гнізді кілька разів поспіль, якщо їй сподобаються господарі.

Вихователь пропонує дітям виліпити пташку, яка їм найбільше подобається. Продуктивна діяльність

— Підготуймо пальчики до роботи.

Пальчикова гра «Пташечки»

Діти перехрещують руки на рівні зап’ястя і рухають пальцями вгору-вниз.

Пташечки літають — крильцями махають.

А долоньки у діток, наче крильця у пташок.

Етапи виконання роботи

-Визначте характерні особливості, відносну величину птахів, їх форму, величину частин тулуба, голови, хвоста.

 

-Уточніть способи і послідовність ліплення.

Частковий показ способів ліплення: скачування овальної форми; витягування шиї, голови, дзьоба, хвоста; установлення на палички-ніжки; пророблення стекою дрібних деталей — очей, пір’я. Стекою продряпують поверхню виліпленої фігури, щоб було схоже на пір’я.

Самостійна робота дітей. Вихователь допомагає дітям порадою, показом, за-

питаннями, що спонукають до дії. Нагадує про особливості певної пташки. Активізує мовлення дітей у називанні форми, кольору, величини.

Підсумок заняття.

Вихователь формує виставку робіт. Кожна дитина розповідає про свою пташку, чому саме її вона вирішила ліпити.

 

Вихователь Бородіна Н. В.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.