09.04.2020 Старша “Б” (Віночок) (Вихователі Башмачнікова О.О., Бородіна Н.В.)

by dn13adm · 9 Квітня, 2020

1 Заняття. Художня література.

Тема. Слухання вірша Н. Забіли « Білі котики», оповідання В. Сухомлинського «Дуб під вікном».

Мета: розширювати знання дітей про рослини у весняну пору року; учити розуміти зміст віршованого художнього твору; формувати вміння емоційно відгукуватися на образний зміст і поетичну форму вірша; розвивати вміння промовляти задані фрази чітко, не поспішаючи; учити запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій; збагачувати словниковий запас словами-синонімами; розвивати уяву, фантазію, мислення; виховувати пізнавальний інтерес до довкілля, потребу у захисту рослинного світу.

Попередня робота: бесіди про різні види рослин; розглядання ілюстрацій різних видів

рослин; відгадування загадок; читання віршів.

Матеріал: гілочки верби; предметні картини; ілюстрації до творів.

Хід заняття

Вихователь пропонує дітям утворити коло та виконати психогімнастику

«Я — дерево».

— Яка пора року настала? За що ми любимо весну? Звісно, зараз рання весна, і тому дерева поки що не розпустили листочків, а тільки готуються це зробити. Бруньки на них набубнявіють, відчуваючи весняне тепло. Але є таке деревце в нашому краї, що вітає ранню весну своїм дивовижним цвітом. Погляньте ось на ці гілочки, що я вам сьогодні принесла.

Діти розглядають гілочки верби.

— Що це за деревце? Чи впізнали ви його? Це — вербові гілочки. Що відбувається зараз з гілочками вербички? Гарний вербовий цвіт! Як ми називаємо його? (Котики) Молодці! Погладьмо квіточки-«котики» гілочки верби.

Вихователь спонукає дітей погладити вербові котики та розглянути їх.

Дидактична гра «Дивовижні котики»

Вихователь пропонує дітям розповісти про вербові котики, зважаючи на

свої спостереження та навідні запитання вихователя.

— Якого кольору котики верби? (Котики світлі, біло-сірі.) Як ви гадаєте, чому квіточки верби називають котиками? Які вони на дотик? (М’якенькі, пухнасті, тепленькі, мов хутро справжньої кицьки.) Із чого з’явилися котики на вербі? (Із бруньок — цупких лусочок. Таку розкриту лусочку ми бачимо поруч із кожним котиком.) Чи пахнуть котики? (Вербові котики мають ледь чутний приємний запах.) Як змінюється вигляд квітів-котиків верби, коли вони відцвітають? (Вони зверху вкриються жовтим тонесеньким пушком.) Про них написала вірш українська поетеса Наталя Забіла.

БІЛІ КОТИКИ

На вербі, на пагіллі, Відламаю гілочку,

Білі-білі котики Гілочку-вербичку,

Доторкнуться лагідно Та поставлю в пляшечку,

Лоскотливим дотиком. В пляшечку, в водичку,

Доторкнуться котики, Щоб листочки-стрілочки

Білі, невеличкі, Стали розвиваться

До руки, до ротика, На вербовій гілочці

До моєї щічки. У моїй кімнатці.

Бесіда за змістом твору

— Які на дотик вербові котики? Якими словами авторка описує квіточки верби? Навіщо дівчинка зламала гілочку верби? Чи можна ламати гілочки дерев? Можна зламати одну гілочку, щоб прикрасити оселю, але всім людям забракне дерев з гілочками. Їх потрібно охороняти, адже виростити дерево важко, воно росте дуже повільно. Про це написав оповідання Василь Сухомлинський.

ДУБ ПІД ВІКНОМ

Молодий лісник побудував у лісі велику кам’яну хату й посадив дуба під вікном. Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.

І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що закрив вікно. Стало темно в хаті, а в ній жила красуня — лісникова внучка.

— Зрубайте дуба, дідусю, — просить внучка, — темно в хаті.

— Завтра вранці почнемо, — відповів дідусь.

Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев’ятьох онуків. Покликав внучку-красуню і сказав:

— Будемо хату переносити в інше місце.

І пішов з лопатою копати рівчак для фундаменту. За ним пішли три сини, дев’ять внуків і красуня-внучка.

Бесіда за змістом оповідання

— Про що написав оповідання Василь Сухомлинський? Що зробив молодий лісник? Чому внучка захотіла, щоб зрубали дуба? Яке розв’язання проблеми запропонував дідусь? Хто пішов з дідом будувати нову хату? Як ви вважаєте, чому дідусь не захотів зрубати дерево, а вирішив будувати дім? Щоб виростити дуб, потрібно чекати 50 або й 100 років, а хату можна побудувати за 1–2 роки. Поки ріс дуб, молодий лісник став стареньким дідусем, у нього народилися сини та онуки. Зрубати здорове сильне дерево — це дуже погано. Будь-яке дерево робить красивим те місце, де воно росте.

Верба є народним символом нашої держави України. У народі кажуть:

«Без верби і калини — нема України!»
«Де живе верба — живуть річки!»,
«Де вербиця — там водиця».

— Чому так говорять? Чим заслужили на пошану ці рослини? З верби ладнали ясла у хліви для худоби, плели кошики. Верби ростуть біля річок, ставків — вони дуже люблять воду. За українським звичаєм, вербу висаджували біля річок та ставків, щоб вона оберігала береги від обвалів та замулювання. А ще вербу в народі вважають цілющою рослиною. Недаремно, коли болить голова, радять прикласти гілочку верби до голови — голова не болітиме.

Весна люба нам ясним сонечком, лагідним теплом, синім небом, першою зеленню. Її настання святкують з давніх-давен. Усі люди радіють, що сонце й тепло перемагають холод та сніг. А ще весна славиться веселими святами. Гілками верби вітають у весняне свято вербної неділі.

Сподіваюся, що тепер, коли ви дізналися більше про вербу — народний символ України, ви не ламатимете вербового цвіту у довкіллі, а просто милуватиметеся його весняною красою та радітимете цьому маленькому диву, що подарувала нам навесні природа.

Підсумок заняття

— Діти, коли ми підемо на прогулянку, то будемо милуватися великими дорослими квітучими деревами. Можливо, із землі з’явились нові, маленькі ростки дерев?

2 Заняття. Ознайомлення з природним довкіллям.

Тема. Сторінки Червоної Книги України.

Мета: формувати знання дітей про значення екологічно доцільної поведінки людини в природному довкіллі; надати знання про природоохоронну роботу в нашій країні, про Червону Книгу України; розвивати природоохоронні переконання –уміння співвідносити зображені вчинки людей з відомими правилами; закріплювати правила поведінки в природному оточенні; виховувати екологічну культуру, бережливе ставлення до тварин і рослин.

Матеріал: поштова скринька; лист у конверті; Червона Книга України; альбом тварин

Червоної Книги; предметні картинки тварин без вух та з вухами.

Хід заняття

Вихователь звертає увагу дітей на лист, що надійшов на адресу групи.

Поштова скринька чарівна

Листи нам знову принесла.

Від кого ці листи, я теж не знаю.

Увага! Скриньку відкриваю!

— Діти, цей лист незвичайний. Прочитаймо його!

— Наші друзі-тварини надіслали нам свої фотографії. Розгляньмо їх.

Вихователь розміщує фото тварин на демонстраційній дошці.

Б а р с у к. Цей звір розміром із невеликого собаку. Живуть барсуки в норах, які будують під землею. Його нелегко зустріти, адже він полюбляє поспати. У медицині дуже цінують барсучий жир, що має цілющі властивості. Заради жиру, а також гарного хутра, барсуків безжально знищують. Кількість барсуків в Україні дуже мала, тому вони потребують охорони.

К і т л і с о в и й. Лісовий кіт відрізняється від свійського більшими розмірами. Раніше цей хижий звір був широко поширений. Тепер трапляється лише в Карпатах, Закарпатті. Живе в глухих старих листяних лісах. Скорочення чисельності лісового кота, насамперед, спричинене вирубуванням лісів. Гинуть тварини і під час облав на бродячих свійських котів, із якими зовні схожі, потрапляють вони також у капкани. Мисливців приваблює пухнасте хутро звіра. Це спричинило те, що кількість цих тварин у нашій країні зараз не перевищує 200 особин.

З у б р. З-поміж диких звірів України зубр найбільший за розмірами. Живуть зубри в мисливських господарствах. Зараз в Україні налічується понад 200 зубрів. Єдиним ворогом для них стала людина. Зубрів знищували заради смачного м’яса й гарної шкіри, не замислюючись над тим, що наступні покоління людей не знатимуть цих тварин.

Б а б а к. Це степовий гризун, що важить до 5–6 кілограмів. Живуть байбаки родинами. Кожна родина має одну основну пору. У наш час збереглися лише невеликі ізольовані колонії цих тварин, переважно в заповідниках. У байбакапрактично немає ворогів. Розорювання полів, зникнення рослин, якими живляться ці тварини, призводить до зникнення цих цінних звірів.

— Вам сподобалися ці створіння природи? Ми могли б постійно милуватися ними, якби не одна обставина: усім їм загрожує небезпека. На нашій планеті зникло майже сто п’ятдесят видів тварин. Дуже багато опинилося на межі винищення. Наші вчені-екологи забили на спалах і створили «Червону Книгу»України.

Ознайомлення з Червоною Книгою України

– Що означає червоний колір? Червоний колір — сигнал смертельної небезпеки — це заклик до розуму та совісті кожної людини. Червона книга забороняє винищувати ті рослини та тварин, які до неї занесені. Червона книга звертається до людей зі словами: «Зупиніться, люди! Поміркуйте, що ви маєте робити і до чого це може призвести!». Ця книга містить відомості про рідкісні види тварин, рослин і грибів та такі, що зникають.

У книзі містяться сторінки різних кольорів. Білі сторінки — це про тих, кого завжди було мало на планеті Земля. На «чорних» сторінках записано назви рослин і тварин, які вже зникли і яких ми ніколи не побачимо. На нашій планеті зникло майже 150 видів тварин. І майже всі вони вимерли за вини людини. Дуже багато перебувають на межі винищення. На «жовтих» сторінках названо ті види, які швидко зменшуються. «Зелені» сторінки розповідають про рослини і тварин, які люди намагаються відновити у заповідниках, дендропарках, зоопарках, ботанічних садах. Це такі національні природні зони, де створені сприятливі умови для існування тварин та рослин, яким необхідна охорона. Найвідоміші заповідники України: Асканія Нова, Карпатський, Чорноморський.

Дидактична гра «Об’єкти природи»

Вихователь пропонує дітям розглянути предметні картинки із зображенням тварин, рослин, птахів, комах. Діти об’єднуються у підгрупи. Кожній підгрупі пропонують зібрати картинки певної групи:

1-ша — із зображенням рослин;

2-га — тварин;

3-тя — птахів;

4-та — комах.

За сигналом із загальної кількості картинок діти кожної підгрупи обирають потрібні. Після завершення кожна команда обґрунтовує свою роботу і розповідає, як можна піклуватися про певний об’єкт природи.

Дидактична гра «Збери з частин ціле»

Вихователь пропонує парам дітей конверт із розрізаними частинами сюжетного малюнка поганих учинків людей у природі: збирання великих букетів квітів; ламання гілок дерев; залишки сміття в лісі; забруднення річок; вирізування ножем на корі стовбура дерев літер та імен; стрільба по пташках із рогатки тощо. Діти мають зібрати малюнок та висловити свою думку щодо такого вчинку чи ситуації.

Підсумок заняття

-Чи вважаєте ви за необхідність оберігати всі об’єкти рідної природи довкілля? Чому?

До «Червоної книги» ми занесли світ неповторний і чудесний,

Що поступово вмирає, давно порятунку благає.

Невже у майбутньому світі не будуть квітнути дивні квіти?

Конвалії й фіалки ніжні, і вісник березня — підсніжник.

Невже ми більше не побачим, як сон-трава росою плаче?

Троянда степу, квітка мрії, жар-цвітом Землю не зігріє?

Ми всі захисники природи, тож збережімо її вроду!

Вихователь Башмачнікова О. О.