26.03.2020 Середня “В” група (Зірочка) (Вихователі Варкентін С.М., Стадник О.Є.)

Аплікація «Зайчикова хатка»

Мета: Вчити дітей створювати на одній аплікативній основі (стіна — вели­кий квадрат, дах — трикутник, вікно — ма­ленький квадрат) різних образів казкових хатинок — луб’яної для зайчика й льодяної для лисиці. Закріпити спосіб розрізання квадрата за діагоналлю з метою отримання двох трикутників. Спрямувати на само­стійний вибір вихідних матеріалів і засобів художньої виразності. Розвивати творче мислення й уяву. Виховувати інтерес до народної культури.

Матеріали, інструменти, обладнання.

Аркуші паперу білого кольору для тла, го­тові деталі аплікації:

• 25—ЗО паперових квадратів розмі­ром 7×7 см — 10×10 см для стін луб’яних хаток — у теплих тонах (жовтого, бежево­го, жовтогарячого, теракотового кольору);
• 25—30 паперових квадратів розмі­ром 7×7см — 10×10 см для стін льодяних хаток — у холодних тонах (блакитного, бірюзового, синього, світло-фіолетового кольору);
• 25—ЗО паперових квадратів білого кольору для розрізування на трикутники — дахи обох хаток;
• 50 паперових квадратів розміром 2×2 см — 3×3 см — для віконець (колір різний);
• додатковий матеріал — фольга, конфеті, обрізки паперу, фантики;

Хатка льодяна й луб’яна

• кольорові олівці, фломастери, но­жиці, клей, пензлі для клею, серветки па­перові та з тканини.

Хід заняття. Вихователь розповідає або читає уривок з російської народної каз­ки «Зайчикова хатка» й розігрує діалог за допомогою персонажів лялькового театру:

«Були собі лисиця і заєць. У лисиці хатка льодяна, а в зайця — луб’яна. Ось ли­сиця й дражнить зайця:

—   У мене хатка світла, а у тебе темна! У мене світла, а у тебе темна!

Прийшло літо, у лисиці хатка розтала.

Лисиця і проситься до зайця:

—   Пусти мене, зайчику, хоч на подвір’я до себе!

—   Ні, лиско, не пущу: нащо було драж­нитись?

Стала лисиця зайця просити. Заєць і пу­стив її до себе у двір.

На другий день лисиця знов проситься:

—  Пусти мене, зайчику, на ґаночок.

—  Ні, не пущу, навіщо дражнилась?

Просила, просила лисиця, згодився

заєць і пустив лисицю на ґанок.

На третій день лисиця знову просить:

—  Пусти мене, зайчику, в хатку.

—  Ні, не пущу, навіщо дражнилась?

Просилась, просилась, заєць пустив її

в хатку. Сидить лисиця на лаві. А зайчик на печі.

На четвертий день лисиця знову про­сить:

—   Зайчику, зайчику, пусти мене на піч до себе!

— Ні, не пущу, навіщо дражнилась?

Просила, просила лисиця, та й випроси­ла — пустив її заєць і на піч.

Минув день, інший — стала лисиця зай­ця з хатки гнати:

— Іди геть, косоокий. Не хочу з тобою жити!

Так і вигнала».

Вихователь пропонує дітям зробити ап­лікативні хатки: луб’яну для зайчика і льо­дяну для лисиці, щоб лисичка і заєць друж­но жили поряд і мирно спілкувались, див­лячись одне на одного крізь віконця.

Педагог показує ілюстрації казкових бу­диночків, уточнює уявлення дітей про те, з чого зроблені та який вигляд мають хат­ки лисиці й зайця.

Виставляє на мольберті аркуш паперу (основу для композиції), малює крейдою на дошці контурну схему побудови: стіна —

великий квадрат, дах — трикутник, вікон­це — маленький квадрат. На основі цієї схеми починає моделювати варіанти хаток і включає дітей у добирання матеріалів. Приміром, показує великий квадрат жов­того (бежевого, жовтогарячого, теракото­вого) кольору й питає, що це за деталь (ча­стина будови), й для чиєї хатки вона підійде? Швидко приклеює стіну зайчикової хатки на композиційну основу (справа чи зліва). Потім показує великий квадрат блакитного (бірюзового, синього, світло- фіолетового) кольору. Повторює питання й прикрашає стіну лисиччиної хатки. Питає в дітей, як можна зробити дах. Після відповідей дітей показує квадрат білого кольору й розрізає його за діагоналлю на два трикутники. Пояснює, що з одного квадрата вийшло одразу два дахи білого кольору, що підходять до обох хаток — льодяної й луб’яної. До того ж, їх можна розфарбувати будь-яким кольором. Пока­зує маленькі квадрати, пояснює, що вікна в хатках можуть бути різного кольору — це залежить від світильників і фіранок. Потім демонструє дітям новорічні маски зайця й лисиці, щоб діти уявили собі, які на вигляд лисиця й заєць, котрі дивлять­ся у віконця своїх хаток.

Повторює й уточнює творче завдання на одному аркуші паперу зробити картай аплікацію «Була у лисиці хатка льодяна, а в зайця — луб’яна»: стіни хаток скла­сти з квадратів різного кольору, два дахи зробити з одного квадрата (розрізати за діагоналлю й розфарбувати), а у віконцях намалювати зайчика й лисицю: як вони дивляться одне на одного й розмовляють.

Підсумок заняття. Оформлення виставки. Складання діалогів, вигадування казки за новими правилами.

Вихователь Варкентін С.М.