17.04.2020 Логопедична “Б” (Дзвіночок) (Вихователі Плохотникова Г.М., Сахно А.В.)

by dn13adm · 17 Квітня, 2020

Тема дня : « Квітневі народні свята та звичаї»

Заняття з народознавства

Тема: « Свято Великодня»

Мета: сприяти розвитку інтересів дітей про свято Великдень .

Виховувати повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю.

Розширити та поглибити знання дітей про Великодні свята(обереги, символи) Показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят.

Обладнання: ікона, Великодній кошик, крашанки, писанки, паска, рушник,

вербові гілочки.

Хід заняття

Організаційний момент.

Вступна бесіда про весну.

– Ось прийшов до нас другий весняний місяць. Назвіть його, будь ласка,( квітень ).

– Чи раді приходу квітня діти, дорослі?

– Яку радість приносить весна тваринам, пташкам, рослинам, деревам, квітам?

Розповідь вихователя про весну:

– Весна. З її приходом все пробуджується у природі. На землю приходять радісні

веселі свята.

– Яке найбільше свято ми будемо відзначати скоро ( Великдень )

– Так, цього дня воскрес Ісус Христос. До цього свята готуються заздалегідь. Тож, про те, як святкують Великдень в Україні, ми дізнаємось на нашому занятті.

Неділю перед Великодньою неділею називають Вербною. Жінки, нарізавши вербових гілочок, несли їх до церкви освятити. Тому, що верба – символ (діти доповнюють) – пробудження природи. Свячену вербу дуже шанують, її закладають за ікони (від недуги та грому), виганяють нею на Юрія перший раз худобу, щоб гарно паслась, не хворіла. Було, зазвичай, матері, принісши посвячену вербу, неодмінно «били» нею дітей, приказуючи:

Не я б’ю, верба б’є,

За тиждень – Великдень.

Недалечко червоне яєчко.

Будь здоровий, як вода,

Будь багатий, як земля,

Будь плідний, як лоза.

– З цього приводу побутувало цікаве прислів’я: «Верба красна, б’є напрасно, верба біла – б’є за діло»

– Давайте і ми пограємо в гру « Вербич » ( обрати Вербича за допомогою лічилки «Котилася торба з високого горба!» ) Правила гри: Всі діти стають у коло, а Вербич посередині кола з вербовою гілочкою в руках.

Діти: – Вербич, Вербич, весну поклич!

Вербич: – Зараз покличу.

Діти: – І ми з тобою, побий нас вербою.

Діти обертаються спинами до Вербича, а Вербич торкається до кожної дитини гілкою і промовляє такі слова:

– Не я б’є, а верба б’є . За тиждень – Великдень.

Весна принесла золотого ключа, а ви пошукайте собі Вербича.

Після цих слів кладе гілочку в центрі кола і стає у коло. Хто швидше візьме гілочку, після слів: « Раз, два, три, гілку верби бери! », той стає Вербичем ( ГРУ повторити 2 – 3 рази )

Вихователь запрошує дітей сісти на стільчики півколом.

До групи заходять діти ( дівчинка і хлопчик ) в національному одязі, в руках Великодній кошик.

– Гей, Великдень!

Гей, весна!

Що несе мені вона:

Сонце,квіти і в додаток

Ціп’яток курчаток,

Пташеняток у садку,

Зайченяток у ліску,

На голівоньку вінок, а у кошик – крашанок.

– Люди добрі! Йде Великдень,

Несе білу паску, дзвонить в дзвони,

Розсипає радощі і ласку.

Воротонька відчиняймо,

Гостонків вітаймо.

Вихователь запрошує дітей присісти, а кошика ставить на стіл, перед іконою Ісуса Христа.

Розповідь вихователя про Великдень.

– Великдень завжди святкують і святкували у неділю. Тиждень перед Великоднем називаюь чистим або білим. Кожен день цього тижня має своє призначення. Люди перед Великоднем білять хати, прикрашають кімнати рушниками, прибирають подвір’я. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, жилавим. Чистий четвер – це день весняного очищення. Ще до схід сонця селяни чистять в коморах, стайнях, на подвір’ї, хатах – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. Існує повір’я, що в Чистий четвер, до схід сонця ворон носить із гнізда купати своїх дітей в річці. Хто купається раніше від воронячих дітей, той буде здоровим протягом року. Хворі люди купаються вночі – «Поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. В Чистий четвер стрижуть дітей, щоб волосся не лізло і голова не боліла. У цей день господині готують сіль до Великоднього столу. Грудку солі загортають у ганчірку і кладуть до печі. Коли ганчірка обгорить, сіль забирають і зберігають до Великодня. За Чистим четвергом настає Страсна п’ятниця. В цей день гріх робити. Дозволяється пекти паски і саджати капусту.

Вихователь запрошує дітей заглянути у Великодній кошик. Кошик накритий рушничком, вихователь знімає рушничок, пропонує дітям розглянути вишивку і простеляє його на столі, потім викладає паску, запитує:

– Що це ? ( Великодній хліб, паска ).

Вихователь читає вірш « Паска »

В Страсну п’ятницю рано встала,

Замісила тісто на опару,

Добавила молочка, яєць,

Родзинок та масла,

Цукру білого, дрібку солі,

Накрила рушничком,

Та поставила на осонні:

«Підходь тістечко, запашне, тугеньке,

Щоб вийшла пасочка,

Смаченька, легенька».

Тістечко по формам розкладу,

В піч гарячу посаджу.

«Випікайся, пасочко, час твій поспів,

щоб потрапити до нас на Великодній стіл».

Діти розглядають паску.

– За Страсною п’ятницею надходить Великодня субота ( або Красна субота ) – день виготовлення Великодніх яєць.

– Які яйця готують люди ? ( крашанки, писанки, дряпанки, мальованки ).

Вихователь уточнює відповіді дітей, доповнює. Викладає з кошика розписані розписані яйця, показує дітям.

Дряпанки ( шкрябанки ) – орнамент видряпується гострим предметом.

Крашанки (капанки ) – віск чи фарба падають краплинами.

Мальованки – візерунок малюється пензликом.

Писанки – візерунок розписують за допомогою спеціального писачка.

Писанка має до семи кольорів.

Вірші про писанку.

«Писанка»

Я писанка – красуня

Вся в рисках і в квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлю у віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Пишалися малі.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

– Хто розписував писанки? ( жінки, дівчатка, бабусі, мами ).

– А як називали жінок, які писали писанки? ( писанкарки ).

– Як писанкарки готувались писати писанку? ( мились, одягали чистий одяг, були здоровими ).

– Які страви кладуть у Великодній кошик? ( паска, писанки, крашанки, сіль, сало, масло, ковбасу, хрін, шинку).

– Для чого готували Великодній кошик? ( щоб освятити в церкві ).

– Так, цілу ніч у храмах іде Служба Божа. Світло горить у всіх хатах, бо у Великодню ніч його гасити не годиться. З ночі, або удосвіта (сонце ще не зійшло) йдуть святити паску. Під кінець служби всі виходять із церкви, відкривають кошики і запалюють у них свічки. Священник тричі освячує їх кропилом, вітає людей: «Христос Воскрес!», люди відповідають: «Воїстину Воскрес!»

Освячений Великодній кошик несуть додому, вітають усіх членів родини та накривають Великодній стіл. Люди пригощаються стравами з кошика. Вдень всі виходять із оселі на народні гуляння, діти граються в ігри.

– Як люди вітаються на Великдень? (повправлятись з дітьми в обрядовому вітанні одне одного).

– Давайте і ми пограємось у Велкодні ігри.

Гра «Дістань паску» (дівчатка тримають у руці шматочок паски, хлопці сідлають своїх коней, кожен скаче до своєї дівчини і підстрибує, намагається дістати паску).

– Як можна погратися писанкою на Великдень? («Відгадай, під якою шапкою», «Надбивки», «У кидька», «Котючки»).

– Давайте і ми пограємось (2 – 3 гри).

Вихователь підсумовує:

– Освячену писанку клали до першої купелі немовляти, щоб зростало дужим; приорювали у полі – щоб краще родило жито – пшениця; під поріг стайні – щоб добре велася худоба; в кожен куток хати під час забудови – щоб оселю оберігала від пожежі та іншої біди. А ще на Великдень співали пісні, частівки, жартували, танцювали – Ісуса Христа прославляли.

Пісня «свято Воскресіння».

Підсумок:

– Як готувалися до святкування Великодня ?

– Хто брав у цьому активну участь ?

– Як проводилася служба Божа ?

– Що відбувалося після її закінчення?

– Як розважалися ввечері дорослі і діти?

– Що нового ви дізналися про святкування Великодня?

– Які символи і обереги використовувалися під час святкування Великодня ?

Мир хай буде всім сьогодні,

Бо це ж свята Великодні.

Живе, не вмре святих небес