15.05.2020 Старша “А” (Живчик) (Вихователі Мойсієнко В.О., Ступак О.В.)

Заняття 1. Художня література.

Тема: «Вивчення вірша А.Камінчука «Я-кульбаба, ти-кульдід». Читання казки   І. Калинця «Про що розповіли незабудки».

Мета: ознайомити дітей з прозовими та віршованими художніми творами; учити розуміти зміст прочитаного та давати морально-етичну оцінку поведінки героя художнього твору; закріплювати знання про весняні явища в природі; викликати радісний емоційний настрій від настання весни через художні твори; учити добирати прикметники до заданого слова, добирати слова за змістом ; спонукати повторювати окремі слова з відповідною інтонацією; розвивати творчу уяву, фантазію, пам’ять, мислення; виховувати любов до природи.

Матеріал:малюнки весняних квітів.

Хід:1.Організаційний момент.

-Які весняні квіти ви знаєте? Сьогодні Весна-Чарівниця надіслала нам свої весняні подарунки – квіти. Весняні квіти тендітні і дуже гарні. Про одну весняну квітку написав казку Ігор Калинець.

ПРО  ЩО  РОЗПОВІЛИ  НЕЗАБУДКИ

Приїхала дівчинка з великого міста в село до бабусі на весну, літо і навіть осінь. І тут вона полюбила квіти, поливала їх , розпушувала землю, полола бур’яни, які хотіли заслонити квітам сонце. І квіти також полюбили дівчинку,  здалеку впізнавали її, махали привітно листям і посилали назустріч свої пахощі. Та була в дівчинки одна біда: вона плутала назви квітів і різного зілля, а то й зовсім забувала, як вони називаються. Квітам було шкода дівчинки. От вони стали радитися, як їй допомогти. Погомоніли, погомоніли, але нічого не придумали. Та якраз нагодилась добра чарівниця, вислухала квіти, бо їхню мову знала, і запитує:

  • Чи поливає вас дівчинка?
  • Поливає.
  • А прополює?
  • Прополює.
  • Милується вами?
  • Ще й як!

Дівчинка виглянула у вікно, а в саду біля квітів якась бабуся. «Надворі спека,певно, бабуся дує втомилася», – подумала дівчинка. Винесла вона для незнайомої бабусі молоко з коржиком. Випила добра чарівниця, відпочила ще трохи і подалася своєю дорогою, гадаючи, як допомогти такій ласкавій і чемній дитині. Пішла наша дівчинка до лісу по суниці. Оглядається – ліс, стежки попереплутувалися, хоч сядь та й плач. Сіла та й плаче: доведеться тут і заночувати. А вночі вовки з’їдять. Бризнули з очей дрібні сльози і покотилися у траву. А звідти раптом визирнули блідо-блакитні дрібні-предрібні квіточки. «Таких я ще не бачила, – подумала дівчинка,  А може, бачила і забула? Але чому вони так швидко ростуть – просто на очах? То , певно, чарівні квіти. А з чарівними і побалакати можна».

  • Добридень вам, квіточки! – привіталась дівчинка. І квіти відповіли:
  • Добридень, дівчинко!
  • Хто ви такі?
  • А ми – Незабудки.
  • Які ви щасливі, – позаздрила дівчинка. – А я забудько. Пішла по суниці – забула глечик, зайшла в ліс – забула з якого боку ввійшла. Отак завжди.
  • А ми про тебе знаємо. Нас послала добра чарівниця на допомогу. Коли що схочеш пригадати, а не зможеш, то прокажи:
  • Допоможи хутко, Незабудко, Незабудко! От котрась із нас почує тебе,хоч би де ти не була, і допоможе в скруті.
  • То ви допоможете мені вибратися з лісу?
  • Еге ж.
  • То я зараз попрошу: «Незабудко, Незабудко, допоможи хутко стежину знайти з лісу».

І от чує дівчинка, ніби хтось у вусі шепче: «Ось стежка!» Глянула вона на квіти, а вони мовчать, ніби й не виростали на очах і не розмовляли щойно. Та все одно дівчинка подякувала їм (дякувати, на диво, вона ніколи не забувала!) і побігла. А на узліссі перестрів її гайовик:

  • До якого тобі села, дівчинко?
  • Я до…- та й забула, трохи знітилася, а тоді пригадала недавню пригоду і швиденько проказала про себе: «Незабудко, Незабудко, допоможи хутко назвати село». І враз пригадала і назву села, і вулицю, і прізвище бабусі.

З того часу дівчинка рідко коли щось забуває. Як не може відразу відповісти, то хвилину подумає. Ніби порадиться з кимось у собі, а тоді правильно відповідає. Тепер вона всі назви квітів пам’ятає і не переплутує.

А побачить нас, то так і припадає:

  • Ой ви, мої милі Незабудки!..

Коли б не була ота дівчинка забудьком,то, може, не було б і нас, Незабудок.

  1. Бесіда за змістом казки:

– Назвіть головних героїв казки. Яка біда була в дівчинки? Чому добра чарівниця вирішила їй допомогти? Як допомогла бабуся дівчинці? Чи допомогли квіточки дівчинці?

  1. Вивчення вірша А. Камінчука «Я – кульбаба, ти – кульдід».
  2. Підсумок. – Зараз з’являється багато квітів. Дівчата з них плетуть вінки, збирають перші весняні букети. Будемо милуватися квіточками на прогулянці і берегти їх.

Заняття 2. Малювання.

Тема: «Метелики».

Мета: заохочувати до малювання метелика нетрадиційним способом (плямографія); закріплювати прийом згину аркуша паперу навпіл; вправляти в умінні виконувати роботу в певній послідовності; розвивати сприймання, пам’ять, образне мислення, оптико-просторове орієнтування, окомір, дрібну моторику рук; виховувати інтерес до світу комах.

Матеріал: половина аркуша білого паперу А4; фарби гуаш; трубочки для коктейлю; палітра (або тарілочка); клейонка, серветка,склянка з водою.

Попередня робота: розгляд сюжетних картинок, перегляд мультиплікаційних фільмів, спостереження за метеликами в природі.

Хід: 1. Організаційний момент. Рухлива вправа «Метелики».(імітація польоту метеликів в природі)

Ой метелики біляві

Розлетілись по галяві.

За метеликом побіг,

Та спіймать його не зміг.

Полетів він на горбочок,

Сів на різьблений листочок,

Дуже схожим став на квітку –

І його ніде не видко. (В.Крищенко)

2.Мотивація.  – Діти, давайте уявимо , що ми з вами прийшли в одне чарівне місце. Скільки метеликів прилетіло на нашу галявину! Які вони красиві, неповторні, різнобарвні! – На що метелики схожі? (на квіти, на листочки) Так і хочеться сфотографувати кожного метелика! – А давайте спробуємо ми цих метеликів намалювати! – Тільки малюватимемо ми сьогодні незвичним способом, а за допомогою трубочок для коктейлю.

3.Пальчикова гімнастика «Метелик-веселик». – Перед початком роботи підготуємо пальчики.

– Стулити бокові краї великих пальців обох рук, інші – розчепірити, злегка поворушити ними; слідкувати, щоб великі пальці залишалися нерухомими.

-Пролетів метелик

Серед ста веселок.

Засміявсь метелик:

«Чи це я – веселик?

Чи якась веселочка

Грається в метелика?» (Т.Герасименко)

4.Продуктивна діяльність дітей.

* Розглянути картинки, листівки з метеликами. Назвати яких вони кольорів. Обрати якими кольорами за бажанням дитина хоче малювати.

* Зігнути аркуш паперу навпіл.

* На палітрі (тарілочці) розвести трішки з водичкою обрані дитиною кольори фарб (щоб були, як сметанка).

*  Трубочкою для коктейлю, потягнувши трішки на себе, набрати обрану фарбу.

*  Ближче до середини аркуша обережно видути фарбу. Видувати потрібно, формуючи при цьому крильця метелика, спочатку велике зверху, потім менше знизу. Для нижнього крильця можна обрати фарбу іншого кольору. Можна змішувати різні кольори.

* Склавши папір вдвоє, отримаємо симетричний відтиск фарби на другій половинці аркуша.

* По середині згину домалюйте голову, тільце і вусики метелика.

  1. Підсумок заняття. – Чи сподобалося малювати в такий незвичний спосіб? – Чи все вдалося? – Що було важко?

За бажанням віршики можна вивчити напам’ять.

Вихователь Ступак О.В.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *