08.05.2020 Старша “Б” (Віночок) (Вихователі Башмачнікова О.О., Бородіна Н.В.)

1 Заняття. Народознавство.

Тема .Різновид посуду, як предмет національного побуту.

Мета: продовжувати знайомити дітей з побутом українського народу, поглибити знання дітей про українську оселю, ознайомити з  народними традиціями її прикрашання, з національним  посудом, уточнити знання про матеріали, з яких  виготовляється посуд, про його використання в побуті, залучати до гри з предметами посуду; розвивати мовлення, збагачувати активний словник  дітей на  основі знань і уявлень про навколишнє, вчити розуміти зміст  слів і застосовувати правильно, відповідно до змісту, розвивати увагу, пам’ять, мислення, спостережливість; виховувати інтерес і повагу до народних традицій.

Матеріал: горщик, макітра, рогач, коцюба, качалка, мисник.

Хід заняття:

 

 

Організація дітей до заняття.

Діти входять до Світлиці, вітаються.

1 – Добрий день вам, добрі люди!

2 – Хай завжди вам радість буде,

3 – Будьте здорові, щасливі, багаті,

4 – Хай лунає сміх у вашій хаті.

– Нехай у вашій хаті будуть люди багаті!

– Діти, куди ми з вами прийшли?  ( До хати. До світлиці).

– Так, до української світлиці.

 

– Подивіться, скільки тут різних речей.

 

– Що ви бачите? Які речі ви знаєте? (Піч).

– Так, це піч, вона велика і дає багато тепла.

– Як ви гадаєте для чого потрібна піч?

(Взимку на ній можна погрітися. А ще у  печі варять дуже смачний борщ, і картоплю, і кашу, і печуть хліб).

– В давні часи піч  розмальовували, щоб вона була красива.

А що на нашій печі намальовано? (Квіти і півники).

– Що ще ви бачите в світлиці?  (Посуд).

– Так, посуд. Подивіться на посуд, в якому варять борщ і кашу.

Хто знає як він називається? (Це горщик).

– А це, діти, макітра.(2-3 дит.) Як ви гадаєте з чого вона виготовлена? (З глини).

– Так, із глини. Якої форми макітра?  (круглої форми).

Макітра круглої форми, глибока.

 

 

Як ви гадаєте, що тримають у макітрі? (У ній тримають вареники, пиріжки, й вони довго залишаються  м’якими і смачними).

– Також у макітрі можна товкти часник із салом, щоб заправляти борщ.

– Подивіться на форму горщика і макітри (пауза).

– Які вони? (Знизу вони вузькі, а доверху розширені).

– Як ви гадаєте навіщо?  (Це для того, щоб зручно було брати).

– Так, для того, щоб брати  рогачем (2-3 дит.) і ставити у піч чи виймати з неї.

–  І ще тут є коцюба (2-3дит.) (показати).

– Вона для того, щоб розгортати вугілля,  поправляти дрова. Рогач і коцюба завжди стоять у куточку біля печі.

– Що стоїть біля печі ? (Рогач (показують). Коцюба (показують).

 

 

– А який ви ще знаєте посуд? (Глечик, миски, дерев’яні  ложки, качалка).

– Діти, а що роблять качалкою?  (Качають тісто).

– Наталка – Полтавко, бери-но качалку,

Вранці покачай, вареників дай.

– То чим, діти, тісто для вареників качають? Правильно, качалкою. Ось яка вона.

 

– Дерев’яна. Без неї і зараз не може обійтися жодна господиня.

– Діти, а зараз давайте пограємо в гру на уважність.

– Я вам буду починати розповідати віршика, потішку. Ви ж, хто знає будете продовжувати, а після розповіді покажете той предмет, про який розповідалося.

– Киця Мура, де ти була?

– У бабусі.

– Що робила.  Миски била.

Диби – диби

Ішла баба по гриби,

А дід по опеньки

В неділю раненько…..

Нарвали опеньки,

Зварили опеньки,

Поклали опеньки

В макітру гарненько.

Іди, іди, дощику,

Зварим тобі борщику….

У новому горщику.

–  А де стоїть весь посуд?  (На поличці).

– Так. Ця поличка називається мисник. Як називається поличка?  (Мисник).

– А хто з вас пам’ятає з чого робили посуд?   (Посуд робили з глини, або з дерева).

– Так. А зараз давайте ще раз подивимося на посуд і пригадаємо як він називається. Роздивитись посуд і ще раз повторити назви.

– А зараз ми з вами пограємо в гру, яка називається «Куди покласти?»

Вихователь викладає одну за одною картинки із зображенням продуктів харчування та страв, а діти, яких він викликає віднаходять з-поміж інших картинок зображення посуду, куди це можна  покласти.

– Молодці!

– Отже, діти, де ми сьогодні з вами побували? (у Світлиці).

– А про що говорили?  ( національний посуд)

– Що ми з вами згадували? (згадали пісні, потішки, вірші).

– Все це надбання нашого українського народу, яке ми повинні шанувати.

Діти прощаються і виходять із Світлиці.

 

2 Заняття. Ліплення.

Тема. Бузковий сад.

Мета: продовжити ознайомлювати дітей з рослинами, що квітують у весняну пору,

викликати захоплення ними; учити створювати об’ємне рельєфне зображення через

прийом ліплення з пророблянням деталей зображення стекою на аркуші двосторон-

нього паперу (або картону); закріплювати навички роботи з пластиліном (скочування,

розкочування, розплющування, відривання, поєднання); розвивати допитливість,

спостережливість та увагу, сприяти розвитку образного мислення і творчої уяви ви-

хованців; удосконалювати вміння слухати художні твори та зіставляти їх зі станом

природи; учити помічати в природі рідного краю прекрасне; виховувати естетичні

почуття, цікавість до ліплення.

Попередня робота: ознайомлення з репродукціями картин відомих художників

М. Врубеля «Бузок», П. Кончаловського «Бузок»; спостереження під час прогулянок

за весняними ознаками в природі, за квітучими кущами бузку; розглядання ілюстра-

тивних матеріалів весни; читання художніх творів.

Матеріал: ілюстрації квітучих кущів бузку; лялька Галинка; зразок готової роботи;

пластилін; стеки; дощечки-підкладки; аркуші двостороннього паперу (або картону).

Хід заняття

Вихователь звертає увагу дітей на появу ляльки Галинки.

— Привітаймося з Галинкою. Доброго ранку, Галиночко!

Вихователь пропонує дітям та ляльці Галинці зіграти в гру.

Психогімнастика «Я і сонечко»

— Підведіть руки вгору, станьте навшпиньки, потягніться до сонечка, насолоджуйтеся теплом його промінчиків. Сонечко дарує кожному з вас по промінчику. Схопіть пальчиками промінчик, а тепер відпустіть, підставте долоньки промінчикам. Відчуваєте, як вони наповнюються теплом? Прикладіть долоньки до грудей. Хай тепло сонечка перейде до ваших сердечок і зігріє їх любов’ю. Погріймо свої обличчя на сонечку, усміхнімося йому, подаруймо йому тепло своїх добрих, щирих і привітних посмішок.

— Ти чому така сумна, Галинко? Зараз у довкіллі стільки квітів! Розкажімо

Галинці про квіти. Зараз триває останній весняний місяць — травень. Які квіти можна знайти цієї пори в лісі? (Конвалії, дзвіночки, ромашки, барвінок, зозулині черевички) Що квітує на клумбах? (Тюльпани, нарциси, фіалки) Які дерева цвітуть у садках? (Вишні, груші, яблуні, сливи) Молодці! Галинці подобається, як цвіте кущ бузку. Вам він подобається?

Діти наближаються до вікна (або до картини) і розглядають його.

— Упізнали ви цей кущ? Як він називається? (Бузок) Погляньте, як гарно цвіте бузок. Квіточки малесенькі та дрібненькі, але вони зібрані у пишні та розкішні кетяги. У кожному суцвітті — безліч таких квіточок. Усі вони надзвичайно приємно та ароматно пахнуть через відчинене вікно. Приємно милуватися чудовими квітами кущів бузку. Якого кольору квіточки на цьому кущі? (Білого) А ще бузок цвіте бордовим, фіолетовим, рожевим кольорами.

Діти та вихователь милуються цвітінням куща бузку.

— Погляньте, як багато гостей привабив бузковий духмяний цвіт. Хто прилетів до куща? (Бджілки) Як ви гадаєте, бджілки також милуються квіточками? Що вони тут роблять? (Бджоли збирають із квітів бузку нектар.) Прислухаймося, як гудуть бджілки. Здається, що весь кущ ніби бринить!

Вихователь спонукає дітей спостерігати за поведінкою бджіл біля бузкових

квітів. Діти виконують запропоноване завдання і коментують результати своїх

спостережень: бджоли гудуть, швидко перелітають з квітки на квітку, повзають

по квітах.

— Краса квітучих кущів бузку приваблювала художників, вони зображували побачене у своїх картинах.

— Ми також станемо на нашому занятті художниками і виготовимо ляльці Галинці на згадку про весну картину квітучих кущів бузку — бузковий сад.

Продуктивна діяльність

— Працюватимете в парах для швидшого виконання роботи. Зверніть увагу на зразок куща бузку, розгляньте уважно, скільки гілочок, скільки листочків, де квіти. Поміркуйте, як можна виготовити гілочки, листочки, квіточки.

Етапи виконання роботи

— Приготуйте аркуші паперу. Домовтеся, хто що робить, або на кожному етапі працюйте вдвох.

— Спочатку розкачайте із коричневого чи темно-сірого пластиліну тоненькі палички — гілочки, притисніть їх до паперу у тому місці, де будуть за вашим задумом гілки.

— Із білого, рожевого чи фіолетового (колір за бажанням) пластиліну відщипуйте маленькі шматочки пластиліну і скочуйте маленькі кульки-квіточки, притискуйте їх щільно одна біля одної — формуйте густий кетяг бузкового цвіту.

— Із зеленого пластиліну скатайте невеличку кульку, розплескайте її, загостривши край із однієї сторони — це буде листочок. Можна їх зробити декілька (за бажанням), притисніть їх до гілочок навколо квітів, для естетичного оформлення гілки.

— Наостанок кінчиком стеки можна намалювати прожилки на листі та

«розпушити» кульки квітів, для їх об’ємності.

Самостійна робота дітей. Вихователь підтримує творчу ініціативу у добиранні кольору, форми, розміщення. Активізує мовлення дітей у називанні форми, кольору, величини. Діти ліплять під спокійний музичний супровід.

Підсумок заняття

Вихователь формує виставку дитячих робіт в одну композицію — «Бузковий сад». Пропонує розповісти про свої роботи, проаналізувати роботи інших — відмітити найбільш вдале розміщення, передавання кольору, форми тощо.

— Молодці! Ляльці Галинці дуже подобається ваша картин із зображенням квітучих кущів бузку, вона буде окрасою куточка іграшок. Гарно, пишно цвіте бузок. Ми могли б наламати його гілочок, доставити їх у вазу, але краще цього не робити. Хто із вас може пояснити, чому?

Вихователь підводить дітей до висновку: буде боляче, а квіти, поставлені у вазу, загинуть швидше, ніж ті, що ростуть на кущі.

— Правильно, діти, ви добре все зрозуміли. Усю живу природу — квіти й трави, дерева й кущі, птахів, звірят і навіть комах, потрібно берегти, і в жодному разі не кривдити.

 

 

Вихователь Башмачнікова О. О.