22.05.2020 Старша “А” (Живчик) (Вихователі Мойсієнко В.О., Ступак О.В.)

Заняття 1. Художня література.

Тема. Читання казки Василя Чухліба «Зозулин льон»

Мета: ознайомити дітей з авторською казкою; учити слухати і розуміти зміст художнього твору, емоційно сприймати зміст казки; закріплювати вміння відповідати на запитання за змістом твору; розвивати навички елементарного оцінювання поведінки персонажів; збагачувати словник прикметниками та дієсловами; учити запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій; розвивати інтонаційну виразність та імітаційні здібності; спонукати повторювати окремі слова та вирази з відповідною інтонацією; формувати розуміння морального змісту казки; виховувати інтерес до художньої літератури, повагу до праці.

Попередня робота: спостереження за птахами; читання художніх творів про птахів, про працю.

Матеріал: предметні та сюжетні картини із зображенням птахів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент.

Психогімнастика «Зозуля»

Облітала я лісок вздовж,

(Махають руками, нібито крилами.)

Ушир і навкосок,

Вперед і навкоси.

Відпочила в холодку,

На кленовому листку.

І росинок з тирличу

(Імітують пиття води.)

Напилася досхочу.

Діти йшли через лісок,

(Ходьба кімнатою.)

Подала їм голосок.

Налічила їм літа: двадцять,

(Стають навшпиньки, руки вгору, дивляться на них.)

Тридцять — аж до ста.

Щоб ні горя, ні біди,

Щоб росли як із води.

ІІ. Основна частина

Дорослий загадує дітям загадки про птахів та у демонструє зображення птахів.

Маленький хлопчик

Стрибнув на стовпчик.

По двору пострибав,

Усі зернятка зібрав. (Горобець)

— Так, це горобець. Як ви здогадалися, що це горобець? Як назвати ласкаво

горобця? Який горобчик? А це хто?

Сама сірувата,

Хода мішкувата,

Горда персона —

Звуть її… (ворона).

— Так, це ворона. Як ви здогадалися, що це ворона? Яка ворона? А це хто?

Стрибає між гілок

Пташина білобока,

Криклива, крадькувата,

А звуть її… (сорока).

— Так, це сорока. Як ви здогадалися, що це сорока? Яка вона? А це хто?

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч комашок з’їдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він на зимує. (Ластівка)

— Так, це ластівка.

— Як ви здогадалися, що це ластівка?

— Як ласкаво її назвемо?

— Яка вона? Що вона їсть?

— Це зимуючий птах чи ні? Ні, це перелітний птах.

— Багато птахів повернулося із теплих країв. Які саме?

— Повернулася і зозуля. Як вона прилітає, то зразу чутно її: «Ку-ку!».

— Послухайте казку Василя Чухліба «Зозулин льон».

 

ЗОЗУЛИН ЛЬОН

Старий Ведмідь корчував пні під нове поле, щоб посадити тут солодке коріння. Стомився, присів на пеньку перепочити.

Прилетіла зозуля Зизка, примостилася на дубі.

– Ку-ку! Ку-ку!

Ведмідь задрімав і якийсь час не звертав уваги на зозулю.

– Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку! – не вгавала Зизка.

– Ну й розкукалась! – не витерпів Ведмідь. – І що толку з твого кукання? Соловей уже як співає, то не просто так. Він солов’їху своїм співом розважає, яка пташенят висиджує. І разом з тим оберігає гніздо, попереджає інших птахів – це моя, мовляв, територія.

– А я літаю по всьому лісу і розказую, який вік кожному випаде, – ображено сказала зозуля.

– Вигадки це все! – засміявся Ведмідь. – Хоч одному вгадала? Ну от,мовчиш. Краще б зайнялася якимось корисним ділом. А то літаєш та лише кукуєш. А бобри тим часом греблю будують, дятел у кузні кує, зайці капусту та моркву вирощують, а сорока Чара – та лісову пошту носить. Мурахи ось які маленькі, а все щось майструють.

– Чим же мені зайнятися? – запитала Зизка.

– А це вже ти сама подумай.

І Ведмідь знову взявся за роботу.

Думала зозуля, думала, а тоді прилетіла до Ведмедя.

– Вирішила я, дядьку Ведмедю, льон посіяти.

Тільки ось як мені поле виорати?

– Так і бути, я тобі допоможу.

Виорав Ведмідь поле, а зозуля посіяла льон.

Виріс льон високий та тонкий. Вибрала його Зизка, пов’язала у снопики. Потім вона замочила льон у лісовому озері. Повитягувала снопики на берег,

повисушувала. Даті треба було льон терти.

Прилетіла зозуля до Ведмедя.

– Треба мені льон терти, та немає терниці.

– Ну що ж, зроблю я тобі терницю.

І таку гарну терницю змайстрував, що тільки льон підкладай, сама тертиме.

Цілими днями не змовкала терниця під крислатою сосною у Золотому бору. Звірі та птахи дивувалися:

– Хто це там витатахкує на терниці?

– Скажу, так не повірите. Зозуля Зизка.

– Та невже? Що ж це з нею сталося?

А Зизка тим часом тіпала льон, вичісувала.

М’якенький льон вийшов, гладенький та блискучий, наче шовк. Напряла зозуля ниток, на цівки намотала.

Тоді вона знову прилетіла до Ведмедя.

– Треба мені полотно ткати, а кросен немає.

– Гаразд, зроблю я тобі кросна, – сказав Ведмідь.

З ранку до вечора сиділа зозуля за кроснами. Хутко бігав туди-сюди човник з нитками, стукала ляда. Наткала зозуля сувій полотна, постелила білити в долині. Гарне полотно вдалося, тоненьке, біле, як сніг.

І врешті Зизка взялася за шитво. Стільки всього нашила – цілу гору! А одного святкового дня, коли всі мешканці Золотого бору відпочивали, полетіла вона по своїх знайомих.

– Це вам фартух ковальський, –сказала дятлові. – Ні, ні, не відмовляйтеся! Ви ж усе в кузні куєте, а хто ж вам новий фартух пошиє?

– Ну й гарний, якраз по мені! – розчулився дятел. – Ще й з кишеньками!

А зайчисі принесла Зизка цілий пакунок.

– Візьміть для зайченят ваших.

Як повдягали зайченята штанці полотняні, аж застрибали від радості.

Лісовій поштарці Чарі зозуля подарувала сумку з візерунками – пошту носити.

А вже потому прилетіла Зизка до старого Ведмедя.

– Не знаю, як вам і віддячити. Пошила для вас сорочку з мого льону.

– Оце діло! – приміряв обновку Ведмідь. – Ну, цю сорочку я тільки на пасіку носитиму. Спасибі тобі, Зизко!

– І вам спасибі!

І зозуля Зизка злинула в небо. Поширяла над Золотим бором, а тоді опустилася на верхівку крислатої сосни й закувала радісно:

– Ку-ку! Ку-ку!

І всі мешканці Золотого бору тепер знали, чому кує зозуля.

Бесіда за змістом казки

— Хто головний герой казки?

— Чому Ведмідь посварив Зозулю?

— Що він порадив їй зробити?

— Чим вирішили зайнятися Зозуля?

— Як ведмідь допоміг Зозулі?

— Як учинила Зозуля?

— Кому Зозуля приготувала подарунки?

— Як ви вважаєте, чому Ведмідь весь час допомагав Зозулі?

— Чому звірі змінили ставлення до Зозулі?

Фізкультхвилинка

Гуси-лебеді летіли,

(Махають руками.)

На лужку спочити сіли,

(Присідають.)

Потім встали, крильця склали,

(Руки до плечей.)

Розминати спинки стали.

(Колові рухи плечима.)

Ніжки обмивали,

(Нахиляються, руки вниз.)

Вгору підлітали,

(Стрибають, руки вгору.)

Хвостик піднімали,

(Нахиляються, руки зчеплені за спиною.)

Шийки повертали.

(Повертають голови.)

Потім гуси потягнулись,

(Глибокий вдих, руки вгору.)

Діти до занять вернулись.

(Сідають за парти.)

ІІІ. Підсумок

— Повернулося багато пташок з вирію. Вони мостять гніздечка. Та

пташки, які залишалися з нами, також не ліняться, а збирають гілочки, со-

ломку та будують свої домівки. Коли ви гуляєте, то можете бачити, як пра-

цюють пташки.

 

Заняття 2. Малювання.

Тема: «Подарунки малюкам дитячого садка».

Мета: закріпити в пам’яті дітей найважливіші події, пов’язані з перебуванням в дитячому садку; спонукати до самостійного визначення та конкретизації задуму майбутньої роботи та визначення відповідних виражальних засобів; розвивати відчуття композиції кольору, естетичне сприйняття; виховувати акуратність і самостійність у роботі.

Матеріали: папір різного формату та кольору, простий олівець, набір кольорових олівців, гуашеві та акварельні фарби, воскова крейда, фломастери, серветки, пензлики.

Хід: 1.Бесіда з дітьми. (Перегляд відеозаписів дитячих свят.) – Про що вам нагадують пісні і музика? – Які пісні ми вчили до свят? – Які свята вам запам’ятались найбільше? Чим?

(Перегляд альбому із світлинами.)– Які події на них зображено?

2.Мотивація. Слухання віршів про садочок.

На вулиці давно знайомий

Стоїть казково-чарівний

Садочок рідний наш чудовий –

Збирає нас щоранку він.

Тут вихователі привітні

Дітей стрічають, немов рідних.

Їх словом лагідним вітають,

Годують, пестять і навчають.

Спасибі, дорогий садочок,

За ніжність, радість веселкову.

В цей рідний затишний куточок

Хотіли йти ми знову й знову.

Прощавай , наш садочок дитячий,

Перед нами широкі світи.

Кулю гри ми разом збудували

І до школи вже час нам іти.

  • Про що ці вірші? – Чому прийшов час прощатися із садочком?
  • Подаруємо в подарунок малюкам дитячого садка наші гарні малюнки!  Відобразіть в них все, що вам найбільше запам’яталося, що ви вважаєте найважливішим з вашого життя в дитячому садку.
  1. Продуктивна робота дітей.

Запропонувати дітям самостійно обрати майбутній сюжет малюнка, зображувальний матеріал для майбутньої роботи. Згадати прийоми малювання фарбами, кольоровими олівцями, восковими крейдочками.

4. Підсумок.  Запропонувати дітям розповісти про сюжети малюнків. Пригадати та заспівати пісню про дитячий садок.

 

 

Вихователь Ступак О.В.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *