14.05.2020 І молодша «Б» (Казка) (Вихователі Бойко Н.Є., Волохова Н.О.)

Тема дня «Мої оченята»

Заняття №1 Обр. діяльність (аплікація)   «Неваляйка»

 

Мета: Навчати створювати зображення іграшки в характерному русі («неваляйка танцює»). Показати спосіб передачі руху через зміну положення (зміщення деталей для передачі нахилу). Викликати інтерес до «оживлення» аплікаційного зображення, пошуку зображально-виражальних засобів.

Обладнання: Аркуші паперу білого кольору (для фону), кола двох розмірів (для тулуба червоні, для обличчя рожеві), клей, ватні палички,  серветки. Варіативні зразки для пояснення творчого завдання.

Хід заняття

Сюрпризний момент. Вихователь показує неваляйку. Уточнює розуміння слова «неваляйка — лялька, яка не падає, не може лежати, яку не можна зва лити…». Порівнює неваляйки з матрьошкою.  Розгойдує її і  читає норвезьку пісеньку «Танцюй, моя лялечко»:

Танцюй, моя лялечко,

Танцюй, не вгавай,

Каблучками тупай,

Танець вибивай.

Танцюй, моя лялечко,

Танцюй веселіш,

Черевички нові

Матимеш скоріш!

Прочитавши пісеньку, показує дві картинки-аплікації (на одній із них неваляйка в  нахиленому положенні, на іншій — у статичному) і просить дітей здогадатися, на якій із картинок неваляйка танцює. Діти вибирають зображення. Педагог кладе на мольберт або на фланелеграф велике коло (тулуб неваляйки) і запитує, як потрібно розмістити голову, якщо неваляйка танцює (пересуває маленьке коло до великого – розміщає по центру, ліворуч, праворуч, збоку). Діти спостерігають і радіють, коли бачать, що неваляйка «танцює».

Педагог привертає увагу дітей до підготовлених матеріалів і нагадує творче завдання — зробити власні картинки з  неваляйками, що танцюють. Діти кладають готові деталі на аркушах папру, показують педагогові й приклеюють.  Потім «оживляють» неваляйок — малюють обличчя та візерунки на «одязі».

Підсумок заняття. Оформлюємо виставку «Неваляйки танцюють». Читання вірша

М. Познанської «Ляля моя»:

Є ляля у мене,

Похожа на мене,

Ну, просто як менша

Сестричка моя:

В обох нас косички,

В обох круглі лички,

І навіть всміхається ляля, як я.

Однакові очі і в неї, і в мене;

Однакові плаття: зелене й зелене.

І в неї косинка, і в мене косинка,

І навіть зовуть нас:

Маринка й Маринка.

Заняття№2 Фізкультура

Мета. Продовжити вчити дітей стрибку в довжину з місця; вправляти в метанні на дальність з-за голови,  котіння м’яча; сприяти розвитку коодинацїі рухів та орієнтуванні у просторі.

Обладнання. М’ячі за кількістю дітей.

Хід заняття

Вступна частина.

Ходьба і біг в колоні по одному.

Загальнорозвиваючі вправи

  1. В .п.: стоячи, трохи розставлені ноги, руки вниз. Підняти руки вгору, нахилитись в одну і другу сторону – дерева хитаються на вітрі»; опустити руки, трохи відпочити і повторити вправу (3—4 рази).
  2. В. п.: лежачи на животі, долоні під підборіддям. Витягнути руки вперед, в сторони—назад — «рибки плавають» повернутись у в. п. (З—4 рази).

3.В. п.: лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Підняти руки і ноги, рухати ними — «жучки борсаються». Після кількох рухів повернутись у в. п. (3—4 рази).

  1. 4. Підскоки на двох ногах на місці — «зайчики стрибають». Ходьба один заодним.

Основна частина.

Метання м’яча на дальність двома руками з-за голови. Завдання виконують всі разом 3—4 рази.

Котіння м’яча. Діти сідають по двоє один проти одного на відстані 1,5—2 м і котять м’яч спокійне кожен, кожен у своєму темпі. Відштовхувати енергійно. Повторити 8—12 разів.

Стрибки в довжину з місця на двох ногах. Стрибають всі одночасно 6—8 разів.

На килимку на відстані 40—50 см кладуть кольорову стрічку і дають дітям завдання — дострибнути до неї.

Рухлива гра «Сонечко і дощик» (2—3 рази).

Заключна частина.

Ходьба в колоні по одному. Гра «Хто тихіше». Дихальні вправи.

 

 

Вихователь Бойко Н.Є.

 

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.