10.04.2020 Старша “А” (Живчик) (Вихователі Мойсієнко В.О., Ступак О.В.)

Заняття 1.Художня література.                                   

Тема. Читання казки Оксани Іваненко «Кульбабка»

Мета: ознайомити дітей з прозовими та віршованими художніми творами; учити розуміти зміст прочитаного та давати морально-етичну оцінку поведінки героя художнього твору; закріплювати знання про весняні явища в природі; викликати радісний емоційний настрій від настання весни, допомогти їм відчути його через сприйняття художніх творів; учити добирати прикметники до заданого слова, добирати слова за змістом; спонукати повторювати окремі слова та вирази з відповідною інтонацією; розвивати творчу уяву, фантазію, пам’ять, мислення; виховувати любов до природи рідного краю, дбайливе ставлення до природи. Попередня робота: спостереження за весняними ознаками в природі — проростанням первоцвітів; розглядання малюнків перших квітів весни; читання загадок, віршів про квіти. Матеріал: малюнки весняних квітів.

ХІД ЗАНЯТТЯ І. Організаційний момент Звучить ніжна, приємна мелодія. Вихователь пропонує дітям утворити коло, уявити, що вони квіти, виконати рухи, що відповідають словам вихователя.                                                   Психогімнастика «Я — квітка» — Я — маленька зернинка. У мені спить квіточка. (Присідають, кладуть долоні під щічку.) Пригріло сонечко, і вона прокинулася, не кваплячись простягає до сонечка свої листочки, вітається з вітром, потім піднімає догори своє обличчя і радіє весні. (Повільно підводяться, піднімають руки вгору і кружляють на місці.) Підставляє обличчя теплому дощикові, а він ретельно вмиває її. (Імітують умивання.) Вона кружляє у танці з метеликами, вони пестять її обличчя, лоскочуть очки, носик, вушка.) (Погладжують обличчя, очі, носик.) Квіточка усміхається, зустрічаючи новий день і весну. (Посміхаються одне одному.)                                                                                                                            ІІ. Основна частина — Сьогодні до нас у вікно залетіла пушинка. Звідки вона? На що вона схожа? Вона нібито маленька парасолька. З якої рослини ця пушинка? (З кульбабки) Навесні з’являється багато квітів. Назвіть перші весняні квіти. Коли стає тепло, уся земля вкривається квітами. Найрадісніші квіти — це кульбабки. Вони жовтенькі, як сонечко. Послухайте, яку гарну казочку про ці квіти написала Оксана Іваненко.                                                                                             КУЛЬБАБКА (скорочено) Ось що трапилося, коли тополинка була ще маленькою й тоненькою, а після зими прибігла весна. Від струмка земля стала м’якою — швидше, швидше в невідомий сонячний світ! Потяглися зерняток тонкi зелені паростки й обережно, щоб не забруднити своїх свіжих листочків, почали випікатися з чорної землі. Вилізла й маленька кульбабка. Її насіння лежало глибше за інших, їй було далі йти. Коли вона вилізла, все вже навколо було зелене. Тільки таких ж кульбабок вона не побачила. Вона була одна. — Добридень! — сказала вона привітно травичці. — Добридень! — сказала вона тополичці. — Добридень! — сказала вона сонцю. — Чому ж ти не вітаєшся до мене, до вітру! — раптом почула вона сердитий голос, і її ніби хтось штовхнув. — Але я не бачу вас! — відповідала скромно кульбабка. — Коли б я бачила вас так, як сонце, як тополю, як траву, я б. звичайно, і вас привітала. — Хіба ти не знаєш, що я найдужчий у світі! — закричав вітер. — От захочу й зірву тебе і занесу ген-ген! — Не треба мене рвати, вітре! — заговорила благально кульбабка. — Мені тут так добре, я познайомилася з усіма квітами й деревами, а коли ти зірвеш мене — я зав’яну, умру. — А, так ти не хочеш літати зі мною, з найдужчим у світі! — закричав вітер.— Так я полечу геть, і хай сонце пригріє так, що ти сама покличеш мене. Подивлюсь, як ти розмовлятимеш зі мною завтра! — і подався нагору. Злякалася кульбабка — і вірить, і не вірить вітрові. — Ну що ж,— каже,— прилітай завтра. Прилітає вітер назавтра, бачить: нема кульбабки, на її стеблинці якась кулька з пушинок. — А, так ти обдурила мене! Залютував вітер, дмухнув — і розлетілися пушинки по всій луці. Забули всі кульбабку: і трави, і квіти, і метелики, і старий жук-сторож. Адже старий він був, йому найлегше було забути. Одна тополинка згадувала та сумувала за кульбабкою, бо ніколи ще не бачила вона такої сонячної привітної квітки. Минуло літо, настала осінь, настала зима, і раптом знову пригріло сонце, із снігу зробилася вода, і прибігла весела весна. Ще стрункішою стала тополинка, була вже вища за всіх дівчат, що підходили до неї. Зазеленіли луки. І раптом побачила вона, що скрізь, де впали торік пушинки з кульбабки, виросли жовті кульбабки, такі ж точнісінько, як її подруга. — Добридень, сонце! Добридень, травичко! — Добридень, тополинко! — закричали всі вони разом. І всі дзвіночки задзвеніли їм у відповідь, і все листя загомоніло. — А, багато вас тепер! — закричав вітер.— І ви знову не шануєте мене! Я зірву вас! Але, як і торік маленьку кульбабку, не зірвав їх вітер, не змив дощ, не схотіло палити сонце, а зробилися вони за кілька день легенькими пушинками. Тільки тоді вітер спересердя розніс їх навколо. Це було багато років тому. Тепер тополинка висока-висока, її тополинкою незручно називати, а всі звуть тополею, і вона бачить далеко-далеко навколо, що рік — то далі. І цього року вона побачила: навіть на сірій далекій скелі зацвіли жовті сонечка — кульбабки. А вітер уже пересердився. Не можна ж стільки сердитеся! То він уже за звичкою їх скрізь розносить.                                                                                                                 Бесіда за змістом казки — Про що йдеться у творі? — Де виросла кульбабка? Якою була кульбабка? — Чому вітер розсердився на кульбабку? — Що сталося з кульбабкою? — Чи вам подобаються кульбаби? — Де ви їх бачили? — Які квіти весняні вам подобаються ще? ІІІ. Підсумок — Молодці! Час збиратися на прогулянку

2. Малювання.                                                

Тема. Перші квіточки весняні (за задумом)

Мета: поглиблювати знання малюків про навколишній світ весняної природи, про рослини найближчого оточення — весняні квіти; закріплювати вміння правильно називати квіти, їх частини, колір, особливості; учити виконувати зображення за власним задумом; формувати вміння розміщувати зображення квітки у центрі площини аркуша; закріплювати вміння малювати пензликом короткі та довгі лінії (стебла, листя), примакування пензля — мазки (пелюстки квітки); учити правильно тримати пензлик, користуватись фарбою, водою, серветками; розвивати пізнавальну активність, бажання поєднувати процес малювання з грою; сприяти розвитку самостійності, охайності, зосередженості; виховувати цікавість до занять з малювання, бажання малювати.

Попередня робота: спостереження під час прогулянок за першими первоцвітами навесні; розглядання ілюстрацій квітів; читання художніх творів.

Матеріал: зображення галявини; пласкі зображення квітів; 1/2 аркуша паперу формату А4, тонованого у зелений колір (для кожної дитини); фарби; пензлики; баночки з водою; підставки для пензликів; серветки.                                              ХІД ЗАНЯТТЯ І. Організаційний момент Вихователь пропонує дітям утворити коло.                                                                                                               Психогімнастика «Квіти» — На лісовій галявині ростуть конвалії. (Вихователь виставляє малюнок галявини, на якій ростуть конвалії). Заплющте очі та уявіть, що ви — конвалії. Конвалії хитають голівками і радіють сонячному ранку. Струшують із себе росу. Озираються навсібіч. Вітаються із сусідами-конваліями. Ось уже й день настав. Вітерець подув. Захиталися конвалії, задзвеніли як маленькі дзвіночки. (Діти імітують дзвін.) Дін-дон-день! Погрався вітерець із квіточками та й полетів. Сонце припікає. Захотіли конвалії пити. Вони почали тягтися своїми корінцями до води. Попили і розпустилися ще більше. Настав вечір. Конвалії опустили долілиць голівки. Засинають.                                                                                             Дихальна вправа «Квіточки» Вихователь пропонує дітям виконувати вправи відповідно до слів. — Стуліть пелюстки в бутони. (З’єднують пальці, імітуючи бутон) — Понюхайте квітку. Зробіть глибокий вдих носом, на видиху вимовте: «Ах!» з окличною інтонацією і розтуліть пелюстки. (Діти розмикають пальці).                                                                                                ІІ. Мотивація — На лісовій галявині ростуть ще квіти. Відгадайте, які саме. Навесні я зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не стане влітку. (Пролісок) — Так, це пролісок. На галявині з’являється малюнок проліска. — Розкажіть про пролісок. Пролісок запашний та маленький. У нього є зелене, тоненьке стебельце. А ще у нього є зелені та ніжні листочки та блакитні квіточки. На що він схожий? (На весняне небо, на дзвіночки) Стала на галяві в жовтім сарафані, Підросте, всміхнеться, для вітрів вбереться В платтячко біленьке, пишне та легеньке. (Кульбаба) — Так, це кульбаба. На галявині з’являється малюнок кульбаби. — Розкажіть про кульбабу. У кульбаби є жовта квітка, стебельце, зелені, молоді, ніжні листочки. Лист зелений і міцний, Сніг для нього не страшний, А коли весну стрічає, Сині очі розкриває. (Барвінок) — Так, це барвінок. На галявині з’являється малюнок барвінку. — Де ростуть квіти? (На лузі, в квітнику, в саду) Пригадайте, які квіти ростуть у нас у квітнику та в саду? (Тюльпан, фіалка, нарцис) Коли з’являються перші квіти? (Навесні) Вам подобаються квіти? Яка квіточка подобається найбільше? Чому? (Мені подобається пролісок, бо у нього блакитні пелюстки, наче весняне небо. Мені подобається кульбаба, адже у неї жовта квіточка, наче яскраве сонечко.)                   ВЕСНЯНІ КВІТИ Весна-чарівниця неначе цариця, Наказ свій послала, щоб краса вставала. І проліски, і травка, й зелена муравка, Й кульбаба рясна, й фіалочка ясна — Всі квіти весняні, веселі, кохані, З-під листя виходять, голівки підводять Од сну зимового до сонця ясного!.. (А. Камінчук) — Намалюйте кожен свою весняну квіточку, що найбільше до вподоби, щоб вони милували наші очі в групі своєю красою.                                                                                                                           ІІІ. Продуктивна діяльність — Ходімо до нашої художньої майстерні. Ходімо до столів, сядьмо на стільці. Підготуймо пальчики до малювання.  Пальчикова гімнастика «Квіточки» Наші гарні квіточки розтуляють пелюстки, Тихо вітер їх хитає, пелюстки перебирає. (Сплітають пальці рук у форму квітки, поволі відкривають, плавно погойдуючи.) Наші гарні квіточки затуляють пелюстки, Тихо засинають, голівками хитають. (Сплетені пальці рук у формі квітки поволі стуляють, плавно погойдуючи.)                                                                         Правила малювання пензликом .Діти працюють самостійно. Вихователь під час малювання перевіряє, чи правильно вони використовують фарби, розміщують зображення квітки на аркуші, тримають пензлі, користуються обладнанням на столі. Підтримує всі творчі прояви щодо зображення різного розміру квітів та їх розміщення на папері, заохочує до читання віршів про квіти, до спілкування. Діти працюють під спокійний музичний супровід.                                                            ІV. Підсумок Вихователь обіграє малюнки дітей, формує виставку дитячих робіт «Перші весняні квіти», оцінює не тільки виразність зображення, а й володіння технікою малювання.

Вихователь Ступак О.В.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.