10.04.2020 Логопедична “Б” (Дзвіночок) (Вихователі Плохотникова Г.М., Сахно А.В.)

Тема дня: День довкілля. Буду я природі другом (підсумковий)

Музейне

Тема: Екскурсія до міні – музею Катерини Білокур.

Мета:  продовжувати знайомство дітей  з художницею  К.Білокур її картинами «Квіти за тином», «Польові квіти», «Декоративні квіти»; навчити дітей елементарного мистецького аналазу творів художниці, формувати естетичне ставлення до творів живопису; виховувати естетичний смак, інтерес до картин К. Білокур.

ХІД

  1. Організаційний момент.

Сьогодні ми продовжуємо знайомитись з картинами К. Білокур. Переходимо до міні-музею К.Білокур у фає.

  1. Розповідь про художницю.

,Катерина Білокур як художниця могла б органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, ніде не вчилася малярству. В загубленому серед левад селі Богданівці (нині Київська обл.) вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за художницю.

Час, в який жила ця людина, зовсім не був лагідним до неї — роки її життя: 1900-1961, — але в своїх картинах вона ніби знаходить притулок від тих бурхливих подій, що вирували в Україні на початку та в середині ХХст.

На шматку доморобного полотна вуглиною або саморобним пензликом,.спочатку рослинними, а потім олійними фарбами Катерина Білокур вперто сама себе вчила живопису, за моделі обравши квіти. Вона відрізнялась від свого сільського оточення, була самотньою мрійницею, ніколи не мала своєї сім’ї, дітей; прожила «чужою» усім звичним для людської долі радощам та негодам, бо мала свої, заховані від сторонніх очей.

Катерина Василівна сама робила пензлі з коров’ячої вовни, шерсті котів, вишневих гілочок і жерсті від консервних банок. Саморобний пензлик був настільки тоненьким, що, нагадував голку. Катерина Василівна, послідовністю роботи споріднюється не з професіоналами, а, радше, з українськими вишивальницями рушників, які, одна за одною, вишивають квітку за квіткою

Особливо характерними для Катерини Білокур є великі композиції без визначеного сюжету. Квіти — за поодинокими випадками — єдині мешканці її полотен, їх зображення — за межами класичного натюрморту чи пейзажу. Художниця старанно копіює рослини з натури і водночас інтерпретує по-своєму світ, в якому вони мусять існувати. Вона ніби аранжує стани природи — присмерки, світання, спекотний полудень.

Фізкультхвилинка.

Ознайомлення з картинами.

Сьогодні ми розглянемо деякі картини художниці.

«Квіти за тином» (1935 р.) — барвиста хвиля з рослин, яку ледь стримує огорожа. Те, як вона укладає, гармонізує квіти на полотні, нагадує музику чи віршування — рослини ніби римуються, складаючись в пасма вогню або існують в замріяному ширянні.

«Польові квіти» (1940 р.) — левада під ранковим серпанком туману. Ця картина, як і багато інших її полотен, позбавлена перспективи реального пейзажу. Художниця накладає зображення ретельно виписаних рослин на багате відтінками, але неозначене тло — просто блакить, що ніби «дихає».

«Декоративні квіти» (1945 р.) — це відчуття спеки, на хвилях якої «гойдаються» квіти, сонячного вітру, що ширяє полотном.

Кожна квіточка, гілочка, ягідка в рослинному світі художниці любовно, ретельно виписані, виділені, обведені світлим обідком. У рослинних композиціях селянської художниці немає єдиного джерела світла; різні елементи освітлені неоднаково і кожний має так би мовити свою точку зору. У рослинному світі Катерини Білокур кожна деталь добре диференційована, виписані навіть прожилки пелюсток, і, враховуючи численність об’єктів — квітів, овочів, фруктів — дивно, що композиція в цілому не розпадається, а тримається дуже добре, картина залишає враження завершеного, замкнутого в собі світу. До того ж, жодна деталь не губиться, а виграє, демонструючи себе. На багатьох її полотнах квіти випромінюють світло.

Підсумок

У хаті Білокурів у Богданівці 1977 року було створено Музей-садиба Катерини Білокур. Музей володіє багатою колекцією картин цієї непересічної людини, яка на початку шляху до «святого малярства» працювала, приховуючи свої картини, наче гріх, але, перемігши долю, дійсно довела, що народжена бути художницею з ліричним і дуже індивідуальним даром.

Вихователь Плохотникова Г.М.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.