24.04.2020 Старша “А” (Живчик) (Вихователі Мойсієнко В.О., Ступак О.В.)

Заняття 1: Художня література

Тема: Тема. Розповідання української народної казки «Чому гуси миються у воді, коти — на печі, а кури корпаються в поросі» та читання казки Н. Забіли

Мета: ознайомити дітей з українською народною казкою та віршованою авторською казкою; учити уважно слухати казку; формувати вміння виражати емоційний стан голосом, мімікою; учити запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій; розвивати інтонаційну виразність та імітаційні здібності; розвивати уяву, фантазію, мислення; виховувати повагу до батьків. Попередня робота: розглядання ілюстрацій до казки, сюжетної картини «Пташиний двір»; читання віршів.

Матеріал: іграшки півника; ілюстрації до казки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент  Психогімнастика «Привітання»

Доброго ранку, рідний наш дім!

Доброго ранку, дітки усі!

Доброго ранку, сонечко ясне!

Доброго ранку, небо прекрасне!

Вліво — вправо, вліво — вправо,

Оберніться — довкола погляньте та  всміхніться.

ІІ. Основна частина

— До нас завітав півень-співунець. Він живе на бабусиному подвір’ї. З ним живе його родина — курочки, курчата. А ще поряд з ними живуть гуси, качки. Хоча вони всі птахи, але мають різні вподобання. Послухайте про це українську народну казочку.

ЧОМУ ГУСИ МИЮТЬСЯ У ВОДІ, КОТИ — НА ПЕЧІ, А КУРИ КОРПАЮТЬСЯ В ПОРОСІ

Жив собі чоловік, який мав кота, гусей та курей. Коли настало літо й сонце добре припекло, гуси зібралися воду шукати. Ідуть, ідуть, зустріли курку.

— Куди йдете, гуси?

— Шукаємо воду, бо велика спрага.

— І я піду з вами, — каже курочка, бо ж її сонце пригріло й дуже тепло їй стало, що аж рот роззявила.

— Ну, йди з нами.

Ідуть, ідуть, зустріли кота.

— Куди йдете? — питає кіт.

— Шукаємо воду.

— І я піду з вами піду, добре?

— Іди.

Ідуть, ідуть, ідуть. Нарешті побачили озеро. Гуси знялися на крила й полетіли у воду. Плавають, купаються, й так їм добре, що аж гогочуть. Курочка й кіт стали на березі й дивляться. Сонце припікає. Дуже хотіли б залізти у воду, але бояться. Аж ось помітили у воді таких, як вони, кота і курочку.

— Ну, коли вони не бояться, то чого нам боятися?

Стрибнули у воду. Але нараз почали тонути. Насилу вибрались на берег. Кіт глянув на озеро, й так йому недобре зробилося, що аж затрясся, втерся лапками й каже:

— Не буду я більше такий дурний, щоб лізти у воду. Помиюся й на печі.

— І я не буду лізти більше у воду. Ліпше попорпаюся у попелі.

Зібралися та й ідуть додому. Курочка скочила в купу пороху й від радості замахала крилами.

— Це моя купіль! У сто разів ліпша ніж вода!

А кіт шмигнув до хати, скочив на піч, замурчав і почав лапками митися.

— Не проміняю я піч на озеро. На печі не треба плавати.

І від того часу гуси купаються у воді, коти миються на печі, а кури корпаються в поросі. А хто не вірить, хай перевірить!

Бесіда за змістом казки

— Про що ця казка?

— У яку пору року відбувалися події казки?

— Що пішли шукати тваринки, птахи?

— Що відбулося біля озера?

— Чому все ж таки курочка та кіт вирішили піти у воду?

— Що насправді вони побачили у озері?

— Як вирішили митися курочка та кіт?

— Діти, які ще свійські птахи люблять у воді купатися?

— Чому ця казка називається народною?

Фізкультхвилинка

І хлоп’ята, і дівчата —

Всі стрибають мов зайчата!

А тепер походим трохи,

Як медведик клишоногий!

Застрибаємо, як м’ячик,

І як лиска хитра пройдем!

Крильцями ми помахам,

І як пташки політаєм!

— Послухайте ще одну казку «Про півника та курочку і про хитру лисичку». Її написала поетеса Наталя Забіла.

Бесіда за змістом казки — Куди пішли курочка і півник?

— Кого у лісі вони зустріли?

— Що вони їх попрохали?

— Чому вони злякалися зайчика та білочку?

— Кого зустріли курочка і півник далі?

— Як їх зустріла лисичка?

— Хто застеріг курочку і півника?

— Чим завершилася казка?

— Чого вчить ця казка?

— Якщо незнайомець до вас ласкавий і привітний, то це не означає, що вона вам бажає добра. Ніколи не можна йти куди-небудь з незнайомими, навіть, якщо вони обіцяють вас пригостили смачненьким або подарувати іграшку. Зав жди потрібно слухатися батьків і у них питати дозволу

ІІІ. Підсумок — Яка казочка вам сподобалась? Чому?

Казка «Про півника та курочку і про хитру лисичку».  Наталя Забіла.

Були собі півник та курочка. Набридло їм якось дома сидіти, і пішли вони мандрувати по світу.

Ось ідуть вони зеленим гаєм, навколо вітрець кущі колихає, на кущах зеленіє свіже листячко, а між ним ягідки, як червоне намистечко.

От курочка й каже:

Півник-когутик, Зламай мені прутик

З зеленими листками, З червоними ягідками.

Тільки півник хотів зламати, а з-під кущика зайчик із своєї хати:

— Хто-хто тут ходить по моєму гаю? Хто-хто мої кущики ламає?

Злякався півник:

— Ходім краще далі. Тут якісь звірі живуть небувалі, і вуха в них довгі, і самі вони сірі. Мабуть, це дуже страшні звірі.

Пішли вони далі зеленим гаєм. Навколо вітрець кущі колихає. На кущах горішки і зелене листя. А курочці дуже хочеться їсти. От вона знов і просить:

Півник-когутик,  Зламай мені прутик,

Де листя зеленіше,  Де горішків рясніше.

Тільки намірився півник зламати, а з дерева білочка із свої і хати:

— Хто-хто тут ходить по моєму лісі? Хто гілля ламає на моєму горісі?

Злякався півник:

— Ходім краще далі. Бачиш, які тут звірі зухвалі. І вуха в них з китицями, і хвіст пухнастий. Мабуть, хочуть на нас напасти.

Пішли вони далі зеленим гаєм. Навколо вітер дерева колихає, під деревами рясна травичка, а на деревах листя й смачні кислички.

А курочка вже не може терпіти, починає півника знову просити:

Півник-когутик, Зламай мені прутик, Хоча б невеличкий, Хоч дві кислички! Насмілився півник, почав ламати. Аж тут лисичка виходить з хати, така ласкава, розпушила хвостик:

— Ах, прошу, прошу до мене в гості! Ось відпочиньте в моїй хатинці — у мене є тут для вас гостинці, найкращі яблучка, смачні горішки. У вас, напевно, стомились ніжки, бо ви далеко йшли по гаю. Л я давно вже на вас чекаю.

Півник та курочка дуже зраділи:

— Ой, які ж тут звірі хороші та милі!

А хитра лисичка міркує собі:

„Це ж мені буде добрий обід”.

Ось дала вона їм гостинців, лишила їх у своїй хатинці, а сама побігла по вовка-сусіду, щоб запросити його до обіду.

Півник і курочка добре поїли і відпочили і так звеселіли, що півник навіть почав співати.

Тут саме зайчик біг мимо хати. А зайчик насправді був дуже добрий.

— Ти, — каже, — півник, занадто хоробрий. Хіба ти не знаєш цієї лисиці? Ось буде тобі за оті кислиці!

А півник та курочка не ймуть йому віри:

— Та тут же такі хороші звірі!

Коли це білочка — плиг та плиг. І враз у віконце побачила їх. А білочка теж була зовсім не зла.

— Тікайте, — каже, — швидше з цього кубла. Бо ця лисиця страшна та хижа, вона вас зараз обох заріже.

Тут виглянув півник на подвір’я, а на подвір’ї — куряче пір’я…

— Ой, ой, треба й справді мерщій тікати!

А вже лисиця йде до хати, і вовк за нею, страшний та хижий. Іде й радіє, що буде їжа.

Тільки стали вони на поріг, а півник та курочка в віконце — плиг! Та під кущами, під деревами, та рясноцвітними муравами — мерщій додому! Та ледве встигли!

А вовк з лисицею бігли, бігли — та не знайшли під кущами її сліду.

І залишилися без обіду!

 

Заняття 2 : Малювання

Тема. Цвіте весняний сад

 Мета: розвивати естетичне сприймання дітьми навколишнього довкілля — квітучі фруктові дерева; учити образно відтворювати побачене в малюнку; продовжувати тренувати моторику рук; вправляти у зображенні дерева пензликом, а цвітіння дерева — у нетрадиційний спосіб — малювати патичком; формувати вміння композиційно правильно розміщувати зображення на аркуші паперу; розвивати творчі здібності, фантазію; виховувати зосередженість, акуратність, бажання доводити розпочату справу до кінця; викликати естетичний смак, цікавість до малювання та бажання малювати.

Попередня робота: спостереження за цвітінням фруктових дерев у саду під час прогулянок; розглядання ілюстративних матеріалів; читання творів художньої літератури.

 Матеріал: аркуші паперу, тоновані у зелений колір; фарби; пензлики для малювання; патички; баночки з водою; підставки для пензликів; серветки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент  Дорослий звертає увагу дітей на природу за вікном, пропонує їм привітатися з сонечком, небом, пташками, деревами. Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, в небі пташки!

Доброго ранку, маленькі берізки!

Я вас вітаю, люблю, пізнаю

— Бо живемо ми в одному краю!

Психогімнастика «Я — дерево» Я — дерево, я стою, хитаюся від вітру, мої ноги — це коріння, моє тіло — це стовбур дерева, мої руки — це гілля, що тягнеться вгору, до неба. Кожен з вас — деревце, а разом ви — ліс.

— Розкажіть про пору року, що триває нині, її особливості.

ІІ. Мотивація — Погляньте на репродукцію картини художниці Тетяни Яблонської «Яблуні в цвіту». Уявно перенесімося у цей фруктовий сад, де цвітуть яблуні. Зверніть увагу на цей сад, що вирощували багато років. Яблуні з кремезними міцними гілками. Цвітіння дерев навесні — це справжнє диво. Яблуневий сад, що квітне, — це надзвичайно гарно. Ми нібито відчуваємо аромат квітів у повітрі. Погляньте на красу весняного неба, на кольори весняної трави. Що на картині знаходиться ближче? Що зображено далеко? Якими намалювала художниця яблуні, що знаходяться далеко? А ті, що близько? Що є у яблунь? (Стовбури, гілки, квіти) — Скільки стовбурів у яблуні? (Один) Чого багато у яблуні? (Гілочок, квіточок) Які гілки у яблуні? (Великі й малі, товсті та тонкі) Які квіти у яблуні? (Маленькі, рожеві, майже однакові) Згадайте їх аромат. Як вони пахнуть?

Яблуні рожевий цвіт

Зачаровує весь світ.

Бджоли із її квіток

Цілий день беруть медок (М. Пономаренко)

—  Які дерева ще можна  побачити в фруктовому саду? (Груші, абрикоси, вишні, сливи) Чи всі дерева цвітуть однаково? Чим відрізняються? (Кольором квітів) Якого кольору квіти у різних дерев? Я вам пропоную стати художниками, створити картини «Цвіте весняний сад».

ІІІ. Продуктивна діяльність

— Створимо художню майстерню, підготуймося до малювання.

Пальчикова гімнастика «Дерева»

Дитина виставляє руки перед собою, долонями до себе, пальці розчепірені, напружені.

Вітер залетів у гай.

Ти дерева не хитай, (Хитають руками з боку в бік.)

Дуже гілки не хили,

Щоб не тріснули вони! (Хитають руками вниз-угору, не згинаючи пальців. Струшують кисті рук.)

— Погляньте, що у нас приготовлено для малювання. Пензлики, патички, фарби, стаканчики з водою, підставки для пензликів, серветки. Чим ми будемо малювати? (Пензликами і патичками) Якого кольору є фарби? (Коричнева, біла, рожева) Яким кольором ми будемо малювати дерева? (Коричневим) А квіточки? (Рожевим, білим)

Правила малювання пензликом

Спочатку змочити пензлик водою, зайву воду віджати об край баночки з водою;

• набрати на пензлик фарбу;
• не слід залишати пензлик тривалий час у воді, адже його ворс деформується і буде незручно ним малювати;
• проводити пензликом по аркуші паперу слід легенько — «ворс біжить за паличкою», не натискувати, не терти;
• промивати пензлик після однієї фарби перед малюванням іншою фарбою. 8Етапи малювання
• Дерева малюйте коричневою фарбою: проведіть знизу вгору довгу лінію — стовбур, від стовбура вгору — короткі лінії, гілля

. • Дерева, що розташовані далеко, — маленькі, а близько — великі.

• Квіточки ми будемо малювати патичками між гілочками дерев.
• Візьміть свої аркуші для малювання і намалюйте багато дерев, що квітнуть, — весняний квітучий сад.

Дорослий під час малювання перевіряє:

• чи правильно діти тримають пензлі, патички;
• чи акуратно набирають фарбу, стежачи, щоб пензлик не був сухим;
• як слід набирати коричневу фарбу, як малювати більші й менші гілочки, квіточки;
• чи всі правильно називають колір фарби, розташовують зображення — гілочки, квіточки.

Показує прийоми малювання за потреби на своєму аркуші паперу.

ІV. Підсумок. Чи подобається ваша робота? Що вдалося намалювати найкраще?

Вихователь: Мойсієнко В.О.