14.05.2020 Старша “Б” (Віночок) (Вихователі Башмачнікова О.О., Бородіна Н.В.)

1 Заняття. Художня література.

Тема. Розповідання української народної казки « Золота пшениця».

Мета:ознайомити дітей з українською народною казкою «Золота пшениця»; учити уважно слухати казку; формувати вміння виражати емоційний стан голосом, мімікою; учити запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій; розвивати інтонаційну вираз-ність та імітаційні здібності, уяву, фантазію, мислення; виховувати повагу до праці.

Попередня робота: розглядання ілюстрацій про весняні роботи в полях, садах, горо-дах; спостереження за роботами на території дитячого садочка; читання художніх творів про весняні роботи.

Матеріал: сюжетні картини із зображенням робіт у полі щодо вирощування хліба; ілюстрації сюжетів знайомих дітям казок («Колосок», «Ріпка», «Колобок», «Теремок», «Гуси-лебеді»).

Хід заняття

Вихователь запрошує дітей утворити коло, узятися за руки та виконати психогімнастику «Привітання».

— Діти, яка зараз пора року? Поясніть. У народі є таке прислів’я «Весняний день рік годує». Як ви вважаєте, чому так кажуть? Коли люди саджають городи, квітники, засівають поля? Що люди саджають? Навіщо? Послухайте українську народну казку.

ЗОЛОТА ПШЕНИЦЯ

Жили собі чоловік та жінка. Такі були бідні, як церковні миші. Мали вони стільки дітей, що й забували, котрого як звати. Цей чоловік дрова рубав у лісі і тим хліб зароб ляв.

Одного разу йшов ранком на роботу і почув крик. З болота хтось кричав і просив до помоги. Бідний чоловік мав добре серце і пішов на поміч. Дивиться: в болоті застряла золота карета, а на ній сидить золотоволоса дівчинка. Вона попросила витягти карету. Чоловік поміг витягти карету. Дівчинка подякувала йому і сказала:

— Як сонце буде заходити, я привезу вам додому мішок золота.

Попрощався бідний чоловік і пішов у ліс. Працював за двох. Співав, танцював з ра-дощів і все поглядав на сонце. Ще ніколи йому день не був таким довгим, як сьогодні.

Ледве дочекався до обіду. Кинув сокиру і поспішив додому. Коли вже близько був дохати, то почав гукати на дітей, щоб бігли йому назустріч. Жінка теж вийшла з хати і сердито каже чоловікові:

— Чому тебе треба зустрічати, коли ти ідеш додому з порожніми руками?

— Не з порожніми руками, а з великою радістю, бо щастя несу додому, — відповів чоловік.

Тоді попросив, щоб усі сіли довкола нього. І почав розповідати, що рано, коли йшов на роботу, то поміг дівчинці, в якої карета застряла в болоті. Дівчинка пообіцяла при-

везти мішок золота, як сонце буде заходити. Усі дуже зраділи цій звістці.

Чоловік почав розповідати, де він діне це золото, як буде використовувати його:

— Перш за все побудую великий будинок. У тому будинку буде дуже гарна веранда, а на підвіконнях цвістимуть цілий рік різні квіти. Біля хати розведу сад. А в саду роз-міщу пасіку з бджолами, що приноситимуть лікарський мед. Недалеко у долині буде ставок з усілякою рибою. Жінка і дочки ходитимуть у пишному вбранні, а синів віддам до школи, до вищої науки. Кожен буде займатися улюбленою роботою. Усі уважно слухали, аж роти порозкривали. Як сонце уже мало заходити, батько закінчив. Першою отямилася жінка і сказала, що краще б чоловік додому карету приніс, то знала б, що їхня, а так шукай вітру в полі. Вже і час, а нема золота, і півдня згаяли. Як накинулася на чоловіка, а діти — за нею! Мало до бійки не дійшло.

Але в цей час коло їхньої хатини зупинилась карета. З неї виглянула золотоволоса дів-чинка і сказала, щоб чоловік швидко йшов забирати мішок золота. Діти почали підстрибувати, а чоловік з радощів стояв на місці, як стовп. Схаменувся лише тоді, коли жінка штовхнула його під бік. Чоловік ледве зняв з карети великий зав’язаний мішок. А карета в ту ж мить зникла так швидко, якби її вітром здуло. Заніс чоловік мішок до хати. Розв’язав і бачить, що в мішку гарна велика пшениця. Уже не міг далі слухати плачу дітей, крику жінки. Узяв той мішок на плечі й подався геть. Коли відійшов трохи від хати, то, сердитий, порозкидав сюди-туди всю пшеницю. І пішов найнятися десь служити.

На другий рік вернувся додому. Коли наближався до хати, то бачить, що пшениця виросла, як ліс, а на кожному стеблі великий важкий колос, аж стебло похилилося. І всі колоски виблискують на сонці. Тоді він подумав, що це те золото, яке дівчинка дала.

Справжнє і надійне золото. Дуже зрадів чоловік. І знову, як і рік тому, побіг, гукаючи, щоб ішли зустрічати його. Тепер уже не повірили йому і не вийшли назустріч. Зайшов він до хати і просить жінку та дітей, щоб ішли з ним. Спершу вони не хотіли, потім пішли. Як побачили золоті колоски, що так гарно виблискували на сонці, то дуже зра-діли. Діти торкалися колосків руками, гладили, цілували їх. І не могли вирішити, що з ними робити. Чоловік сказав, що спочатку потрібно все старанно покосити, а потім до-чиста помолотити і все золото скласти в мішки. Робили всі з великою охотою й радістю. Не залишали жодного колоска, піднімали кожну зернинку.

І так вони полюбили цю працю. Щороку сіяли золоту пшеницю й збирали добрий урожай. З того часу зажили вони заможно. І більше раділи гарній погоді, урожаю, ніж мішку золота.

Бесіда за змістом казки

— Про кого ця казка? Якою була та родина? За який учинок та що пообіцяла золотокоса дівчина чоловіку? Про що мріяв чоловік? Чи сталося так, як гадалося чоловікові? Що привезла дівчина? Як чоловік учинив із зерном? Що виросло? Чому мішок пшениці був кращим, аніж мішок золота? Діти, чого навчає ця казка? Хто хоче бути заможним, повинен працювати, тоді матиме все необхідне. Якщо б дівчина подарувала мішок золота, то як могла б казочка скінчитися? Вони могли всі гроші протринькати і знов були б бідними. Тому можна сказати, що золотокоса дівчина дуже мудро вчинила.

— Як у наш час вирощують пшеницю? Що необхідно робити, щоб мати головне багатство для людей — хліб на столі.

Дидактична гра «Як хліб приходить до столу?»

Вихователь пропонує дітям із карток на столі (де зображено різні види сільськогосподарських робіт хліборобів щодо вирощування врожаю) вибудувати по-слідовність дій. Діти називають професії людей, які вирощують хліб, розповідають про його шлях до столу.

Дидактична гра «Де вирощували та збирали урожай?»

Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрації до казок, назвати казки та вибрати ту казку, герої якої вирощувати та виготовляти хліб та інші продукти харчування. (Ілюстрації сюжетів знайомих дітям казок: «Колосок», «Ріпка», «Колобок», «Теремок», «Гуси-лебеді»)

Підсумок заняття

— Діти, як ви розумієте народне прислів’я «Хочеш їсти калачі — не лежи на печі»? Поважайте та бережіть хліб. Адже хліб створений працею багатьох людей: хлібороби виростили зерно в полі, потім з нього змололи борошно, а пекарі спекли з борошна хліб. Навесні люди не тільки милуються природою, а й багато працюють, саджають город, засівають поля.

 

2 Заняття. Ознайомлення з природним довкіллям.

Тема. Наш рідний дім – природа.

Мета: ознайомлювати дітей з поняттям « природне сміття» та « сміття, принесене людиною»; підвести дітей до розуміння необхідності зберігати та охороняти навколишнє середовище; формувати уявлення про взаємозв’язок природи живої та неживої, про явища природи; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Матеріал: кошик із природним та неприродним сміттям, картки із зображенням квітів, комах, дерев, птахів; сигнальні картки, пластикові пляшки, ножиці, пластикові яйця з-під кіндер-сюрпризів.

Хід заняття

-Під час прогулянки ми з вами на майданчику збираємо сміття. Давайте пригадаємо, звідки воно береться? Ось і сьогодні я назбирала трохи сміття і принесла в групу. Погляньте, що це?( Трава, листя, гілки дерев).

-Звідки це взялось? ( З дерев, трави, квітів.)

-Це сміття природного походження, його залишила сама природа.

-Це сміття корисне чи шкідливе?

-Кому знадобиться восени листя, суха трава?

-Кому потрібне насіння?

-Восени природне сміття збирають, щоб вивезти за місто або закопати. Чому його не можна палити?

-Ще в мене є залишки сміття в кошику.

Вихователь достає поламані іграшки, папірці від цукерок, шматочки скла.

-Як з’явилось це сміття на нашому майданчику? Воно корисне чи шкідливе? Як воно може нашкодити людям? А птахам? Тваринам?

Розгляд малюнків та складання розповідей про те, як діти відпочивали в лісі. Оцінити їх вчинки.

Дидактична гра « Ланцюжок».

Квіти – нектаром смакують комахи;

Комахи – ними смакують птахи;

Птахи – їдять жуків, гусінь;

Гусінь – гризе листя дерев.

-Що станеться, якщо на землі зникнуть квіти?

Дидактична гра « Так чи не так».

Вихователь пропонує дітям ситуації, а вони повинні відповісти за допомогою сигнальних карток( зелена – так, червона – ні).

-Якщо на прогулянці побачив пташеня, його можна забрати додому?

-За комахами можна тільки спостерігати?

Психогімнастика « Квіти».

Читання оповідання В. Сухомлинського « Смітник».

Бесіда за змістом тексту.

-Чи допомагала Марійка вдома?

-Куди вона кинула сміття? Чому?

Розповідь про переробну промисловість.

Підсумок заняття.

Вихователь Башмачнікова О. О.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.